21/09/2026 11:04

Рабство у XXI столітті: підопічних змушували працювати на кладовищі, а їхні гроші забирав директор психоневрологічного закладу

Іноді за гучним поняттям «торгівля людьми» стоять історії, які відбуваються зовсім поруч. Одна з таких — на Тернопільщині. Там перед судом постане директор психоневрологічного закладу. За даними слідства, він використовував уразливий стан підопічних, примусово відправляв їх на будівництво, кладовища та приватні господарства, а зароблені ними кошти — від 150 до 450 гривень на день за людину — клав собі у кишеню. А як покарання, за даними слідства, підопічних надовго замикали у дерев’яній конструкції. Директору інкримінують торгівлю людьми та незаконне позбавлення волі. Остаточну оцінку цим діям має надати суд. 

"Випадок на Тернопільщині ще раз нагадує: торгівля людьми — це не лише вивезення за кордон чи сексуальна експлуатація. Це також примусова праця та використання уразливого стану людини з метою експлуатації", — прокоментував Омбудсман Дмитро Лубінець.

20 вересня виповнюється 15 років Закону України «Про протидію торгівлі людьми». А вже 23 вересня відзначається Міжнародний день проти сексуальної експлуатації та торгівлі жінками і дітьми. І ця дата має більш ніж столітню історію.Ще 23 вересня 1913 року в Аргентині ухвалили так званий Закон Паласіоса — один із перших законодавчих актів, спрямованих на протидію сексуальній експлуатації та захист дітей. Минуло понад сто років. Але сама проблема не зникла — змінилися лише способи, якими людину заманюють у пастку. Сьогодні вербування може початися не з підозрілої розмови на вокзалі, а зі звичайного повідомлення у месенджері чи оголошення в соцмережі. «Легка робота за кордоном», вакансія «моделі» чи «хостес», високий заробіток без досвіду, прохання передати документи посереднику. А іноді — інтимні матеріали, отримані обманом, які потім використовують для шантажу.

Що вас має насторожити: непрозорі умови роботи, відсутність договору, прохання віддати оригінали документів, приховати поїздку від рідних, аванс «на дорогу», який згодом перетворюється на борг, або відмова назвати реального роботодавця та місце роботи.

Особливого захисту потребують діти. Українське законодавство передбачає відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу чи одержання малолітньої або неповнолітньої особи з метою експлуатації незалежно від того, чи застосовували до дитини примус, обман або інші способи впливу. Тому так звана «добровільна згода» дитини не може бути виправданням експлуатації.За 15 років в Україні сформовано законодавчий механізм захисту постраждалих. Людина, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право, зокрема, на медичну, психологічну, соціальну та правову допомогу, одноразову матеріальну допомогу, сприяння у працевлаштуванні та, за необхідності, тимчасове розміщення.

Але головне питання — чи працює він для конкретної людини: чи знає вона, куди звернутися, чи може вчасно отримати допомогу, чи належно реагують відповідальні органи та чи не перетворюється процедура захисту на формальність.Особливої уваги потребують люди в уразливому становищі та ті, хто перебуває в інституційних закладах. Залежність від сторонньої допомоги не може ставати інструментом експлуатації.


Минуло понад століття від перших законодавчих кроків у боротьбі з торгівлею людьми. Але цей злочин не залишився в минулому. Він лише змінює форму. Тому наше завдання — вчасно його розпізнати, захистити людину і не дозволити експлуатації залишитися непоміченою.Якщо ви вважаєте, що державні чи правоохоронні органи неналежно відреагували на випадок торгівлі людьми або не забезпечили захист ваших прав — звертайтеся до Офісу Омбудсмана України:

  • за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
  • електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua;
  • на гарячу лінію: 1678.