Гаряча лінія
Гаряча лінія
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець роз’яснює алгоритм дій поводження з безхазяйними відходами, що є на сьогодні глобальною проблемою.
Якими нормативно-правовими актами регулюється питання поводження з безхазяйними відходами?
Документами, що визначають поводження з безхазяйними відходами, є:
1. Закон України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР (далі – Закон № 187/98-ВР).
2. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1217.
Куди звертатися у разі виявлення на території громади несанкціонованого звалища з відходами?
До органу місцевого самоврядування, який має створити постійно-діючу комісію.
Хто може подати заяву про виявлені безхазяйні відходи?
Звернутися із заявою (повідомленням) можуть:
- громадяни, підприємства, установи та організації, кому стало відомо про безхазяйні відходи;
- власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов'язані у п'ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Основні вимоги до поданої заяви (повідомлення):
Заява (повідомлення) повинна містити дані про місцезнаходження відходів та за можливості надати фото та відео фіксацію їх розташування.
Ким розглядаються заяви (повідомлення) щодо виявлення безхазяйних відходів?
Розгляд поданих заяв про факти виявлення відходів; кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини здійснюється постійно діючою комісією з питань поводження з безхазяйними відходами (далі – Комісія) на черговому (позачерговому) засіданні.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР) постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
До повноважень Комісії належить:
Відповідальність винних осіб за порушення законодавства про відходи:
Відповідно до Закону № 187/98-ВР передбачена відповідальність, зокрема, винні в порушенні законодавства про відходи, особи несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, а саме:
1. До дисциплінарної відповідальності притягуються винні особи у випадку порушення законодавства про відходи в процесі виконання трудових обов’язків.
2. Адміністративна відповідальність настає відповідно до статті 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) внаслідок порушення вимог поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення і тягне за собою накладення штрафу для: громадян від 340 грн до 1360 грн і на посадових осіб; громадян- суб’єктів підприємницької діяльності – від 850 грн до 1700 грн.
За псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, відповідно до статті 52 (КУпАП) карається накладенням штрафу на:
За невжиття заходів по боротьбі з бур’янами - передбачено накладення штрафу
на:
- громадян від 340 грн до 1360 грн;
- посадових осіб - від 850 грн до 1700 грн.
3. Цивільна відповідальність полягає у обов'язковому відшкодуванні шкоди внаслідок порушення законодавства про відходи, яка заподіяна здоров'ю людини і навколишньому природному середовищу.
4. Кримінальна відповідальність настає за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку:
- для життя, здоров'я людей чи довкілля, відповідно до статті 239 Кримінального кодексу України:
- карається штрафом від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Важливо знати хто є власником безхазяйних відходів?
Всі відходи є об’єктом права власності. Власником відходів може бути:
- громадянин України, особа без громадянства, або іноземець;
- підприємство, установа чи організація усіх форм власності;
- територіальна громада;
- держава.
Тобто, усі, хто володіють, користуються або розпоряджаються відходами. Відповідно до Закону № 187/98-ВР територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий.
Таким чином, в силу особливого значення охорони довкілля в умовах воєнного стану, забезпечення екологічної безпеки, обов’язковості додержання екологічних норм, стандартів, нормативів, приписів та лімітів є одним із пріоритетів суспільства.
Нагадуємо, що у разі порушення прав, в тому числі за кордоном, Ви можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: за адресою:
- за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
- електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua;
- зателефонувати на гарячу лінію: 0800501720.