Гаряча лінія: 1678
Для дзвінків з-за кордону: +380442997408
Гаряча лінія: 1678
Для дзвінків з-за кордону: +380442997408
На шляху до європейської інтеграції Україна має низку зобов’язань перед світовою спільнотою в галузі захисту прав людини, запобігання дискримінації та створення кожному і кожній рівних можливостей для реалізації гарантованих прав і свобод.
Попри щоденну боротьбу за свою незалежність, цілісність та державність Україна послідовно продовжує напрацьовувати політику відповідно до взятих на себе зобов’язань щодо забезпечення основоположних прав і свобод людини і громадянина, створення умов для їх реалізації без будь-яких бар’єрів та обмежень.
Загальна декларація прав людини 1948 року проголошує, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
З метою створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики Урядом схвалена Національна стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (далі – Стратегія безбар’єрності).
У межах реалізації Стратегії безбар’єрності ініційовано проведення Національного тижня безбар’єрності – щорічної інформаційної кампанії, яка відбувається з 19 по 25 травня 2025.
Якщо раніше безбар’єрність асоціювалася в багатьох людей лише з подоланням фізичних перешкод – облаштуванням пандусів і підіймачів, то зараз суспільство стало сприймати це поняття ширше і з’явилося розуміння того, що насправді безбар’єрність стосується, без перебільшення, кожного та кожної. Ми усі в той чи інший момент за різних обставин зіштовхувалися/зіштовхуємося з перешкодами в реалізації своїх прав.
Безбар’єрність має бути суспільною нормою, а не лише про фізичний доступ до будівель, транспорту чи вулиць. Це про доступ до якісної освіти, медичних послуг, правосуддя, праці, інформації. Про безбар’єрну мову, інклюзію, взаєморозуміння.
Безбар’єрність – це також підхід до формування та реалізації державної політики із тим, щоб забезпечити доступ до різних сфер життєдіяльності всім групам населення, не залишивши когось осторонь. Не може бути питання: «Чому ця людина інакша?», а має бути: «Що ми ще можемо зробити, щоб людині не залежно від її стану здоров’я, соціального статусу, етнічного (національного) походження, місця проживання, тощо було зручно, безпечно та гідно?».
Безбар’єрність присутня у всіх сферах суспільних відносин.
Соціальна безбар’єрність – забезпечення гідних умов участі окремих людей та суспільних груп у житті громад, реалізація можливостей для їхньої участі в процесі розвитку культури, забезпечення дозвілля та середовища для самовираження.
Освітня безбар’єрність – створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя, а також перенавчання та опанування додаткових навичок.
Економічна безбар’єрність – забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом для таких суспільних груп, як молодь, жінки, літні люди, люди з інвалідністю.
Громадянська безбар’єрність – забезпечення доступу до процесів ухвалення рішень для всіх суспільних груп, у тому числі тих, що зазнають дискримінації та виключення; сприяння рівній участі громадян чоловічої та жіночої статі у політичних процесах та функціонуванні політичних інститутів.
Фізична безбар’єрність – створення шляхом розробки та реалізації відповідних стандартів, планів, проектування, реконструкції, закупівель, будівництва середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги на рівні громади та держави є фізично доступними для всіх суспільних груп, включаючи людей з інвалідністю, маломобільних людей, батьків з дитячими візочками та ін.
Цифрова безбар’єрність – забезпечення доступу до публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості.
Я, як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, входжу до Ради безбар’єрності – консультативно дорадчого органу Кабінету Міністрів України, утвореного з метою створення безбар’єрного простору в Україні.
Питання рівності, недискримінації та інклюзії є одним із 9 пріоритетних у моїй роботі, адже Офіс Омбудсмана має мандат органу з питань рівності.
Серед основних векторів роботи щодо підтримки рівності, недискримінації та інклюзії в Україні під час війни:
Офіс Омбудсмана постійно працює над тим, аби захищати права вразливих категорій населення — людей з інвалідністю, осіб похилого віку, внутрішньо переміщених осіб, дітей, національних меншин, ЛГБТІК+ людей, всіх, хто зазнає обмежень та стикається з бар’єрами у реалізації своїх прав і свобод.
Суспільство, що цінує різноманіття, надає рівні шанси — це і є те, заради чого ми боремось. І саме це ми передаємо наступним поколінням.
І зараз, і під час післявоєнного відновлення безбар’єрність та інклюзія має бути основоположним принципом відбудови України з метою зміцнення людського потенціалу.
У разі порушення Ваших прав та проявів дискримінації за будь-якою ознакою, Ви можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: