Гаряча лінія
Гаряча лінія
Працівники Департаменту моніторингу додержання рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів Володимир Кондур, Альона Серебряна, Андрій Ходак, працівники відділу сприяння роботі регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ігор Гречуха та Андрій Крючков на чолі з Представником Уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів – Михайлом Спасовим, а також член Експертної ради з питань національних меншин та корінних народів, координатор діяльності Міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» Юліан Кондур, журналіст МБО «Чіріклі» Яна Радченко здійснили моніторинговий візит до Закарпатської області щодо перевірки додержання прав і свобод представників ромської національної меншини в умовах воєнного стану.
У м. Мукачево моніторингова група відвідала шелтер для внутрішньо переміщених осіб за адресою: вулиця Привокзальна, б.41 (ресторан «Фенікс), м. Мукачево, Закарпатська область. Він розрахований на всіх, хто внаслідок повномасштабного вторгнення залишився без домівки й тепер потребує тимчасового житла. У шелтері переселенці отримують безоплатне проживання та харчування, перебувати в ньому можна до 10 днів. Наразі там мешкає восьмеро людей – четверо дорослих та стільки ж дітей. У прихистку облаштовані два поверхи, на третьому триває ремонт. Родини проживають в окремих кімнатах з усіма зручностями. Є спільний душ та вбиральня з окремими кабінками.
Наступним об’єктом моніторингу стало місце компактного проживання ромської національної спільноти, що розташоване на вул. Івана Франка в м. Мукачево. Було встановлено, що у будинках відсутнє централізоване водопостачання та водовідведення. Значна частина жителів не має жодних документів. Членами моніторингової групи були зібрані дані та контакти охочих отримати документи для подальшого вирішення цього питання.
Також моніторингова група відвідала гімназію «Опре Рома» (у перекладі з ромської – «Вперед, роми») в м. Берегове за адресою: вулиця Рожошкерт, б.130. У цьому навчальному закладі навчаються виключно діти з ромських родин. Станом на зараз – 372 учнів, з них 160 – на сімейній формі навчання. Більшість з них обрали цю школу за територіальним принципом, оскільки вона знаходиться поблизу одного з місць компактного проживання ромської громади. Значна частина освітнього процесу у школах Закарпаття здійснюється угорською мовою, однак переважна більшість підручників дублюється державною мовою. Серед обовʼязкових дисциплін у гімназії, зокрема, українська мова та література, а також історія України, серед вибіркових – історія угорського народу.
Наступним об’єктом моніторингу стало поселення, де мешкають, зокрема, учні гімназії «Опре Рома». Умови життя – ідентичні до місця компактного проживання у Мукачево. Роми живуть у будинках великими родинами, переважно без зручностей та комунікації. Лише невелика частина з них має документи. Мешканці вказаного поселення не спілкуються ромською або українською мовою, а віддають абсолютну перевагу угорській.
Також моніторингова група відвідала Закарпатський обласний благодійний фонд «Благо» в м. Ужгород за адресою: вулиця Іштвана Дендеші, б.10, в якому організовано шелтер. Нині там живуть переселенці з Донеччини, Херсонщини та інших місць, що знаходяться на лінії фронту чи перебувають під тимчасовою окупацією. У притулку є велика спільна кухня, вбиральні та душові, а також окремі кімнати для мешканців. З дітьми, що живуть у шелтері, займається психолог. Представники Секретаріату Уповноваженого та фонду
«Чіріклі» поспілкувалися з жителями шелтеру та отримали кілька звернень, які переважно стосувалися питань документування.
Після цього учасники моніторингової групи зустрілися з представниками Міжнародного фонду «NEEKA», який займається наданням соціально-гуманітарної та юридичної допомоги. У межах цієї зустрічі обговорили питання документування осіб без громадянства.
Насамкінець монітори відвідали ще одне ромське поселення у селі Радванка. У цьому населеному пункті ситуація змінюється на краще – стабільно є світло та інтернет, ремонтують дороги. Примітно, що у Радванці роми живуть не лише у приватному секторі, а й у багатоквартирних будинках. На місці обговорювалися питання щодо паспортизації ромів і взаємодію з державними органами влади, про доступ до освіти тощо.
Окрім того, впродовж відрядження моніторинговою групою були проведені робочі зустрічі з представниками влади – міськими радами, районними ОДА, правоохоронцями, представниками РАЦСів, центрами безоплатної правової допомоги, освітянами тощо.
З працівниками цих державних установ команда моніторів обговорила питання освіти, питання недискримінації під час проведення мобілізації, питання сприяння документуванню місцевого населення тощо.
Під час моніторингу місць компактного проживання ромської національної меншини (спільноти) у Закарпатській області зафіксували такі проблеми в реалізації прав ромів, як незадовільні побутові умови та ізоляція від соціальних послуг, випадки відмови в працевлаштуванні через етнічне походження, обмежений доступ до правової допомоги, неналежне документування або повна відсутність документів у представників меншини, неефективне залучення дітей до навчального процесу в дистанційному форматі або його повна відсутність.
Також монітори звернули увагу на питання, що стосуються медичної сфери – щеплень та надання медичної допомоги особам, що не мають документів. Тим часом працівники медичної сфери наголосили на важливості запису до сімейного лікаря, однак ця процедура є можливою лише за наявності документів.
За результатами моніторингових візитів буде підготовлено звіти із зазначенням позитивних досягнень, недоліків у діяльності, а також рекомендацій щодо покращення стану додержання прав і свобод ромської національної меншини в умовах воєнного стану у Закарпатській області.