Гаряча лінія
Гаряча лінія
У Центрі захисту прав дитини відбувся круглий стіл «Етика взаємодії з дітьми, які постраждали внаслідок депортації та/або примусового переміщення», який об’єднав представників органів влади, громадських організацій та дипломатичний корпус.
«Діти, які пережили досвід депортації та примусового переміщення, мають право на захист своєї приватності, безпеки та психічного добробуту», - наголосила під час виступу Представниця Уповноваженого з прав дитини Ірина Суслова. Вона зауважила, що беззаперечно тема повернутих з депортації та примусового переміщення дітей є однією з найбільш обговорюваних тем української війни як в національному медіапросторі, так і на шпальтах західних медіа.
Діти є свідками злочинів, однак першочерговим у спілкуванні з ними є унеможливлення повторної травматизації та завдання їм психологічної шкоди через переказування обставин злочину.
«Якщо фізичне повернення дитини залежить від бажання держави-агресора, то захист її опісля, реабілітація й піклування залежить від нас. Я вважаю, що участь постраждалої дитини в адвокаційному заході чи інтервʼю має відбуватися тільки після психологічної реабілітації та оцінки її найкращих інтересів. Переконана, що така практика стане ефективним запобіжником ретравматизації очевидців російської окупації», - сказала Ірина Суслова.
Водночас Катерина Рашевська, експертка Громадської організації «Регіональний центр прав людини» зазначила, що згідно з етичними принципами ЮНІСЕФ, найкращі інтереси дитини мають превалювати над будь-якими цілями адвокаційних кампаній. «Повернуті українські діти жодним чином не повинні рятувати тисячі інших неповнолітніх, стаючи героями публічних заходів інколи проти власної волі», - сказала вона.
Юлія Усенко, начальниця Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Генеральної прокуратури України, окреслила проблему з точки зору представників правоохоронних органів. Вона наголосила, що під час долучення повернутих дітей до публічних комунікацій є ризик розголошення деталей, які потрібні для доведення самого злочину депортації.
«Прокурор змушений буде приймати рішення, чи брати до уваги все: і відео, і статті, і виступи. Це дуже величезний ризик для нас, адже ми просто втратимо важливі докази… У нашому розумінні, перше – це забезпечити право дитини бути почутою, але почутою ким? Почутою органом, який збирає докази. Ми маємо опитати дитину один раз про ці факти, щоб далі вона пішла на терапію й на реабілітацію», - сказала Юлія Усенко.
Учасники зустрічі наголосили, що на рівні держави, громадянського суспільства, медіа та усіх, хто працює з дітьми, важливо визначити чіткі рекомендації етичного спілкування з ними.
Від спільного бачення проблеми та консолідації зусиль держави й громадського суспільства залежить реабілітація повернутих дітей в Україні та притягнення до відповідальності винних у злочинах проти них.
За підсумками круглого столу були презентовані спільно напрацьовані Офісом Омбудсмана та експертами громадських організацій рекомендації щодо етики взаємодії з дітьми, які постраждали внаслідок депортації та примусового переміщення.
Керівними принципами, закладеними у рекомендації, є забезпечення найкращих інтересів дитини, правило «не нашкодь», конфіденційність, оцінка необхідності тієї чи іншої комунікації за участю дитини та її інформована згода.
Участь у заході взяли: представники Офісу Президента, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради України, Офісу Генерального прокурора, Освітнього Омбудсмана, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Посольства Канади та Посольства Норвегії, Благодійної організації «Save Ukraine», Благодійної організації «Благодійний фонд Голоси дітей», Громадської спілки «Українська мережа за права дитини», Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі містечка України», Громадської організації «Регіональний центр прав людини», Фонду «Партнерство за сильну Україну» (Кімонікс Інтернешнл), експертів та спеціалістів з адвокації.