Рік роботи Уповноваженого Верховної Ради з прав людини

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Права людини стали першою жертвою і основною мішенню у цій війні, що спричинило суттєві зміни в роботі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Протягом 2022 року до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло 42 485 звернень, з них 562 колективні звернення від 7 779 осіб та 41 923 індивідуальні звернення.

Суттєво змінено підхід у роботі зі зверненнями громадян. Оновлена «гаряча лінія» — 0800-50-17-20 — фіксує всі усні звернення громадян та надає можливість опрацьовувати кожен вхідний дзвінок і надати фахову консультацію.

Виникла гостра потреба реагувати на нові виклики та запроваджувати нові інструменти захисту прав людини. Уповноваженим було запроваджено 9 стрижневих напрямів роботи¹, серед яких виокремились питання, пов’язані з військовою агресією:

1. Права громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України
2. Права дитини та сім'ї, молоді та спорту
3. Права людини у секторі оборони та прав ветеранів і військовослужбовців, полонених та членів їх родин
4. Міжнародне співробітництво
5. Додержання соціальних та економічних прав
6. Право на справедливий судовий розгляд та процесуальні права
7. Додержання інформаційних прав
8. Моніторинг додержання рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів
9. Реалізація національного превентивного механізму

Суттєво змінився підхід до роботи по території України. Незважаючи на безпекову ситуацію, Уповноважений докладає зусиль до розбудови регіональної мережі представників Уповноваженого, відповідальних за конкретну адміністративну одиницю — область. Це дає можливість наблизити до громадян послуги із консультування з питань прав людини та спростити доступ для звернення до Уповноваженого².

Протягом 2022 року структурними підрозділами Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснено 2 031 моніторинговий візит.

Офіс пріоритезував роботу в сфері захисту прав дитини: від 18 серпня 2022 року, в рамках функціонування інформаційно-комунікаційного порталу «Діти війни»³, у будівлі Секретаріату відкрито новий простір, дружній до дитини та родин з дітьми — Консультаційний центр Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому наявна обладнана дитяча кімната. Аналогічні консультаційні центри також розпочали свою діяльність 9 грудня 2022 року в містах Хмельницький та Львів. У 2023 році мережа Консультаційних центрів буде збільшуватися.

Особливу увагу Офіс Уповноваженого приділяє питанням захисту прав тих, хто постраждав внаслідок збройної агресії проти України. У грудні 2022 року була презентована Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо додержання прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України за період 24 лютого – 31 жовтня 2022 року.⁴

Протягом 2022 року значно активізувався міжнародний напрям роботи Уповноваженого. Пріоритетами діяльності Уповноваженого в межах міжнародного співробітництва стали:

• адвокація створення нових механізмів та майданчиків на захист прав людини в Україні на міжнародній арені;
• донесення об’єктивної інформації щодо грубих порушень прав людини та воєнних злочинів держави-агресора до міжнародної аудиторії;
• ведення перемовин із Уповноваженою Російської Федерації з прав людини⁵ в питаннях звільнення військовополонених, припинення злочину щодо утримання в заручниках цивільних громадян, а також у питаннях повернення українських дітей, які примусово вивезені за межі України;
• залучення неурядових організацій та НІПЛ до захисту прав громадян України, які вимушено покинули територію України та перебувають у третіх країнах.

Від початку повномасштабної збройної агресії РФ існувала нагальна необхідність мобілізації міжнародних зусиль для документування військових злочинів для подальшого притягнення винних до відповідальності.

16 березня 2022 року Уповноважений виступив на засіданні Підкомітету з прав людини Європейського Парламенту на запрошення Голови Комітету та наголосив на ефективному документуванні порушень норм міжнародного гуманітарного права, військових злочинів, злочинів проти людяності для подальшої передачі до Міжнародного кримінального суду та притягнення до відповідальності винних⁶.

30 березня 2022 року Уповноважений виступив під час 49-ї сесії Ради ООН з прав людини та закликав держави-члени ООН використати всі можливості для посилення санкційного тиску на РФ, якнайшвидше ухвалити рішення про запровадження над українською територією безпольотної зони та пришвидшити створення Спеціального військового трибуналу для притягнення РФ до відповідальності за злочини.

Протягом звітного періоду Уповноваженим здійснено закордонні візити до Республіки Польща, Республіки Австрія, Королівства Бельгія, Французької Республіки, Італійської Республіки, Швейцарської Конфедерації, Республіки Хорватія, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Упродовж 2022 року проведено 178 двосторонніх зустрічей на високому рівні з міжнародними партнерами, зокрема з Верховним комісаром ООН з прав людини, Верховним комісаром ООН у справах біженців, Головою Ради ООН з прав людини, Президентом Міжнародної Федерації товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Президентом Міжнародного комітету Червоного Хреста⁷, Генеральним секретарем Ради Європи, Президентом Парламентської асамблеї Ради Європи, Комісаром Ради Європи з прав людини, Європейським Омбудсманом.

Уповноваженим було надано інформацію щодо порушень прав людини в умовах повномасштабної російської агресії, яку було включено до звітів міжнародних організацій та груп експертів. Зокрема, відомості були включені до звітів Місій експертів Московського механізму ОБСЄ⁸ про порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у сфері прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні російською федерацією та її збройними силами під час триваючої загарбницької війни проти України, які були опубліковані у квітні та липні 2022 року.

Уповноважений провів низку особистих зустрічей з членами Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, що була утворена відповідно до резолюції Ради ООН з прав людини A/HRC/49/L.1 від 4 березня 2022 року. Зокрема, під час зустрічей з експертами у квітні, вересні та грудні 2022 року Уповноважений передав інформацію щодо умов утримання українських та російських військовополонених, цивільних заручників, гуманітарної ситуації на тимчасово окупованих територіях, додержання прав внутрішньо переміщених осіб та ситуації в регіонах з найбільшою кількістю вимушених переселенців. Відповідну інформацію НІПЛ України було включено до проміжних звітів Комісії для подальшого представлення державами-учасниками РПЛ ООН під час чергових сесій.

Під час візиту до Женеви, Швейцарія, Уповноважений взяв участь у заходах 51-ї сесії Ради ООН з прав людини, зокрема в презентації проміжного звіту Комісії 23 вересня 2022 року, а також виступив у рамках інтерактивного діалогу РПЛ щодо ситуації з правами людини в Україні та провів низку двосторонніх зустрічей з Президентом Ради ООН з прав людини Федеріко Вільєгасом та іншими посадовцями ООН⁹.

30 серпня 2022 року в Женеві відбулася зустріч Уповноваженого з членами Комітету ООН з прав дитини з метою повідомлення Комітету ООН про факти порушення, утисків прав українських дітей та сімей з дітьми не лише на території України, а й за її межами¹⁰. Акт збройної агресії з боку РФ став прикладом знецінення дитячого життя та нехтування правами дитини в цілому. Уповноважений наголосив на актуальності напрацювання міжнародних механізмів розв'язання питань повернення депортованих дітей, возз’єднання їх із сім’ями.

У період з 2018 по 2022 рік до Комітету регулярно направлялась оновлена інформація про стан виконання Україною Конвенції ООН про права дитини, зокрема про реалізацію реформи деінституціалізації, освітньої реформи (НУШ), формування юстиції, дружньої до дитини, тощо. Однак повномасштабне вторгнення РФ в Україну змусило нашу країну змінити пріоритети та пристосуватись до нових реалій, коли найголовнішим та найціннішим стало забезпечення права на життя. Члени Комітету ООН з прав дитини висловили підтримку Україні та її громадянам, а також погодились з необхідністю напрацювання відповідних міжнародних механізмів захисту їхніх прав.

Уповноваженим було надано пропозиції до нового Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки. План дій «Стійкість, відновлення та реконструкція», ухвалений Комітетом міністрів РЄ 14 грудня 2022 року, є планом з найбільшим в історії бюджетом у 50 млн євро для держави-члена РЄ, основою якого є відновлення України, побудоване на дотриманні прав людини та верховенства права як основоположних цінностях Ради Європи. Одразу після ухвалення Плану дій 15 грудня 2022 року Уповноважений зустрівся з Головою Офісу РЄ в України, де сторони визначили напрями співпраці на наступний період, адже Україна — європейська країна, для якої права людини є важливою складовою політики, і всупереч російській агресії, держава дотримується норм міжнародного права.

Дотримання Україною високих стандартів поваги до прав та основоположних свобод людини, які є основою побудови ЄС як об’єднання та усього демократичного світу, знайшли своє відображення у рішенні лідерів 27 країн-членів ЄС надати Україні статусу кандидата на членство в ЄС 23 червня 2022 року. Уповноважений долучився до заповнення анкети-опитувальника для отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС.

Проблему дотримання прав людини на тимчасово окупованих територіях України введено до порядку денного діяльності зарубіжних НІПЛ, омбудсманів та їх об’єднань. Протягом року Уповноважений перебував на постійному контакті з керівниками усіх найвпливовіших мереж НІПЛ — Головою та Генеральним секретарем Європейської мережі національних інституцій з прав людини (ENNHRI), Головою Глобального альянсу національних інституцій з прав людини (GANHRI), Президентом Міжнародного інституту Омбудсмана (ІОІ), керівництвом Європейської мережі Омбудсманів (ENO), Головою Європейської мережі омбудсманів з прав дитини (ENOC), керівництвом Європейського інституту Омбудсмана (EOI).

27 квітня 2022 року на запрошення Європейського Омбудсмана Емілі О’Райлі Уповноважений вперше взяв участь у конференції Європейської мережі Омбудсманів (ENO) «Роль омбудсманів у часи кризи». Колегам-омбудсманам було повідомлено про порушення основоположного права на життя громадян України військами окупанта — масові вбивства цивільного населення та обстріли неконвенційною зброєю населених пунктів та інфраструктури, катування мирних мешканців на тимчасово окупованих територіях України.

Визнанням євроінтеграційної роботи інституції Уповноваженого із наближення стандартів додержання прав людини в Україні до стандартів ЄС стало запрошення 29 вересня 2022 року Уповноваженому від Європейського Омбудсмана приєднатися до мережі ENO.

20–22 серпня 2022 року вперше в історії існування Європейської мережі національних інституцій з прав людини (ENNHRI) Голова Сірпи Раутіо та Генеральний секретаря Деббі Конер здійснили візит в Україну¹¹. Керівники мережі особисто переконались у наслідках повномасштабної війни проти України для прав людини під час відвідування деокупованих територій Київщини¹² та в гуманітарних наслідках для мільйонів наших громадян під час візиту в регіони. З метою підтримки роботи із захисту прав та свобод людини та роботи в цьому напрямі інституції Уповноваженого в ENNHRI було створено спеціалізований Фонд солідарності з Україною¹³.

26 жовтня 2022 року у Загребі, Республіка Хорватія, проведено Конференцію Омбудсманів та національних інституцій з прав людини (НІПЛ) в рамках Першого парламентського саміту Кримської платформи. Конференцію «Битва за права людини. Крим. Україна. Світ» було проведено Уповноваженим спільно з Омбудсвумен Хорватії Теною Шимонович Айнвальтер¹⁴. До заходу долучились 68 учасників з 60 країн світу та голови та представники ключових об’єднань і мереж Омбудсманів та НІПЛ (GANHRI, ENNHRI, IOI, ENO, EOI). За результатами обговорень під час заходу було ухвалено спільну Декларацію учасників конференції¹⁵ задля проактивних дій з метою привернення уваги світової спільноти до порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України.

8–11 грудня 2022 року Президент Міжнародного інституту Омбудсмана (ІОІ) Кріс Фільд та Віце-президент ІОІ у Європі та Парламентський Омбудсман та Омбудсман з питань охорони здоров’я Сполученого Королівства Роб Беренс відвідали Україну для участі у Міжнародній конференції «Права людини у темні часи» 9 грудня 2022 року за участю Президента України, присвяченій Дню прав людини¹⁶. Попри рекомендації урядів своїх країн не відвідувати територію України через ризик ескалації війни керівники ІОІ підтримали Україну в найважчий період з метою демонстрації солідарності та підтримки омбудсманів з усього світу у війні за права людини¹⁷.

Спільними зусиллями та завдяки проактивній позиції Президента ІОІ Уповноважену з прав людини в РФ 5 серпня 2022 року було виключено з найбільшої світової мережі Омбудсманів, через порушення принципів діяльності організації, яка тепер вже налічує 204 інституції-члени¹⁸.

У межах інформування про порушення прав людини державою-агресором та сприяння захисту прав громадян України на території іноземних держав Уповноваженим було проведено понад 50 двосторонніх зустрічей з Омбудсманами та керівниками НІПЛ з таких країн як Хорватія, Молдова, Грузія, Греція, Кіпр, Польща, Сполучене Королівство, Італія, Албанія, Вірменія, Азербайджан, Австралія, Боснія та Герцеговина, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Данія, Туреччина, Таджикистан, Фінляндія, Естонія, Литва, Північна Македонія, Монголія, Коста-Ріка, Сербія та Швеція.

Діяльність Уповноваженого підсилила позиції України на міжнародній арені та сприяла усвідомленню міжнародними партнерами, що порушення прав людини в Україні внаслідок агресії РФ є проблемою не лише України, а і для Європи та всього світу.

Уповноваженим вносяться пропозиції щодо вжиття заходів для поновлення і захисту прав людини і громадянина, зокрема шляхом внесення змін до чинного законодавства або участі у розробці нового законодавчого регулювання, створення відповідних механізмів для його реалізації. Крім того, Уповноваженим здійснюється аналіз та експертиза проєктів нормативно-правових актів, які виносяться на розгляд Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України та включаються до порядків денних засідань комітетів, створених при органах влади, а також надходять для розгляду від міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчої влади.

Протягом 2022 року структурними підрозділами Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини опрацьовано 3 784 проєкти нормативно-правових актів, з них:

Значну частину опрацьованих нормативно-правових актів складають документи в сфері забезпечення соціально-економічних прав громадян, що включає право на освіту, медицину, культурні, екологічні права, а також захист трудових прав і прав споживачів.

Рекомендації Уповноваженого до цих проєктів враховані, що сприяло захисту прав:

• на отримання страхових виплат медичними працівниками та членами сімей померлих медичних працівників приватних закладів охорони здоров’я у зв’язку із смертю, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження¹⁹;
• на автоматичне продовження виплати пенсії по інвалідності та в разі втрати годувальника особам з інвалідністю у зв’язку з неможливістю проходження ними в умовах воєнного стану переогляду в МСЕК для підтвердження інвалідності²⁰;
• на щорічну індексацію пенсії з 1 березня²¹;
• на підтвердження періодів трудової діяльності для обчислення страхового стажу для пенсійного забезпечення у разі знищення архівів у зв’язку з воєнними (бойовими) діями²²;
• на різні види державних соціальних допомог ширшому колу осіб²³;
• на підтвердження права на пільги за допомогою електронного посвідчення категорії пільговиків, що визначеніа у статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»²⁴;
• на гарантоване надання соціальних послуг та виплати компенсації за догляд особам із числа внутрішньо переміщених за їх новим місцем проживання / перебування в умовах введення на території України надзвичайного або воєнного стану²⁵;
• на отримання коштів, призначених за судовими рішеннями та аліменти, в другій черзі видатків²⁶;
• працівнику заключати трудовий договір з нефіксованим робочим часом²⁷;
• передбачено право громадян на працю в пожежно-рятувальних підрозділах для забезпечення місцевої пожежної охорони. Працівникам гарантується соціальний захист, працівниками можуть бути особи, які досягли 18 років, мають повну цивільну дієздатність, здатні за станом здоров’я виконувати покладені на них обов’язки, що підтверджується попередніми та періодичними медичними оглядами²⁸;
• надано право працівникам крім основної роботи виконувати іншу оплачувану роботу на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час та отримувати заробітну плату за фактично виконану роботу²⁹;
• споживачів на отримання уніфікованих єдиних форм зрозумілих рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення³⁰.

У зв’язку з широкомасштабним вторгненням Російської Федерації виникла потреба в удосконаленні законодавства, що забезпечує права військовослужбовців, а також права постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Так, при розгляді законопроєкту (реєстр. № 8081) від 28.09.2022, яким передбачалася можливість надання військовослужбовцям під час дії воєнного стану частини основної щорічної відпустки, Уповноваженим були надані до профільного Комітету парламенту зауваження щодо необхідності збереження також і відпустки за сімейними обставинами. Вказані зауваження були враховані при прийнятті вказаного законопроєкту³¹.

Уповноваженим було акцентовано увагу на необхідності приведення норм пункту шостого частини першої статті 615 КПК України у відповідність до Конституції України, щодо негайного звільнення особи, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. У липні 2022 року надіслано лист до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності щодо необхідності усунення суперечності положень статті 615 КПК України в частині правомірності обмеження права кожного на свободу та особисту недоторканність. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану» від 27.07.2022 р. № 2462-IX, яким вказану проблему було вирішено.

Робота велася також і з урядовими документами. Завдяки реагуванню Уповноваженого 04.11.2022 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану»³², якими вилучено дискримінаційну норму, що не дозволяла отримання продовольчих наборів тими ВПО, які отримують допомогу на проживання.

За результатами опрацювання проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку категорій соціально незахищених верств населення, які мають право на отримання житла в будівлях для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб», який розроблено з метою забезпечення реалізації норм Закону України від 12.05.2022 № 2254-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності», Мінсоцполітики надано зауваження.

Зокрема, проєктом постанови передбачалося, що в будівлях для тимчасового проживання ВПО планується першочергове розміщення працівників підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій, а також осіб, які належать до соціально незахищених категорій. Водночас у відповідному проєкті постанови не визначалося пріоритетності надання тимчасового житла для соціально незахищених категорій у разі, наприклад, одночасного претендування на розміщення в будівлях для тимчасового проживання ВПО багатодітної сім’ї, сім’ї патронатних вихователів, прийомної сімʼї або сім’ї захисниць чи захисників України, на що й звернуто увагу головного розробника. Уповноваженим висловлено відповідні пропозиції.

Ще однією важливою задачею, яка стояла перед українським парламентом, був перегляд національного законодавства щодо забезпечення прав представників національних меншин, а також прийняття відповідного закону, що було однією з умов, визначених Єврокомісією у своїй оцінці щодо заяви України на членство в Європейському Союзі.

Секретаріат Уповноваженого активно брав участь у розробці нового Закону та сприяв в організації та проведенні низки заходів щодо прискорення прийняття Закону України «Про національні меншини (спільноти) України».

15 липня 2022 року Секретаріат виступив організатором робочої наради під головуванням Уповноваженого щодо дотримання прав національних меншин (спільнот) України під час війни за участю Міністра культури та інформаційної політики України та представників національних меншин (спільнот) України. Разом з представниками громадських і міжнародних організацій національних спільнот було узгоджено позиції щодо проєкту Закону України «Про національні меншини (спільноти) України».

21 листопада 2022 року в Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин відбулось громадське обговорення проєкту Закону України «Про національні меншини (спільноти) України».

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2827-IX «Про національні меншини (спільноти) України».

Омбудсман, громадянське суспільство та медіа

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює парламентський контроль за дотриманням прав громадян із залученням представників громадянського суспільства, науковцями й окремими експертами. Для того, щоб інформувати громадян України та міжнародну спільноту про виклики, з якими стикається в своїй роботі Уповноважений у зв’язку з широкомасштабною збройною агресією проти України, побудована системна взаємодія із представниками медіа та розвиваються власні інформаційні майданчики в соціальних мережах.

Серед принципів, якими керується Уповноважений при взаємодії із представниками громадянського суспільства та медіа, можна виділити такі: відкритість, залученість, дієвість та професійність.

Системна взаємодія з правозахисною спільнотою відбувається через засідання Консультативної ради при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини³³ та Консультативної ради національного превентивного механізму³⁴ при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, де Уповноважений співголовує разом із представниками неурядового сектору.

Експерти Консультаційної ради приймають участь не тільки в обговореннях актуальних проблем у сфері захисту прав людини, а й надають свої пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази. Секретаріат Уповноваженого залучає експертів Консультативної Ради до формування стратегії роботи, а також до коментування та надання пропозицій цієї Щорічної доповіді.

Для забезпечення ширшої взаємодії з громадськістю в структурі Секретаріату, при кожному з представників Уповноваженого створено тематичну Експертну раду³⁵, на якій обговорюються актуальні проблеми в сфері захисту прав людини та пошуки шляхів мінімізації негативних наслідків збройної агресії, яка спричинила масові порушення прав людини. Експертні ради стають основним майданчиком для залучення кращих фахівців та обміну інформацією, а також планування дій, спрямованих на інформування населення щодо можливих інструментів захисту прав людини.

Крім роботи в Консультативних та Експертних радах існують і інші види співпраці:

• залучення громадських моніторів для відвідування місць несвободи та реалізації НПМ+;
• проведення спільних із громадськими організаціями моніторингових візитів у регіони;
• робота за меморандумами про співпрацю та реалізації спільних проєктів, зокрема проєктів міжнародної технічної допомоги;
• долучення правозахисників, як представників громадянського суспільства, до позицій Радників Омбудсмана України (в штат та на громадських засадах);
• проведення спільних інформаційних та просвітницьких кампаній, спільна участь у круглих столах, конференціях, презентаціях та інших видах публічних заходів;
• проведення спільних навчальних та просвітницьких заходів для працівників Секретаріату із залученням експертів правозахисних організацій;
• взаємодія із представниками українського громадянського суспільства за межами України, долучення українців за кордоном для просування цінностей прав людини;
• проведення брифінгів, презентацій, пресконференцій за участі громадськості;
• надання коментарів та взаємодія з українськими та міжнародними медіа;
• відкрите спілкування в соціальних мережах.

Основні заходи, які відбувалися за організації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у 2022 році:

- відкрита презентація 100 днів роботи Омбудсмана України³⁶;

- відкриття Консультаційного центру Омбудсмана України³⁷;

- міжнародна конференція «Права людини в темні часи»³⁸;

- 10 років Національного превентивного механізму³⁹;

- зустрічі з об’єднаннями родичів військовополонених, політичних в’язнів тощо⁴⁰.