04/09/2026 14:56

За реагуванням Уповноваженого заявниці надано статус особи, депортованої за національною ознакою.

До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернулася 98-ми річна громадянка України щодо перешкод у наданні їй статусу особи, депортованої за національною ознакою. У 1946 році вона була примусова переселена як особа українського етнічного походження (що супроводжувалося вилученням майна, встановленням режиму спецпоселень і обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав) з території, на якій компактно проживало українське населення, та які на той час входили до складу Польської Республіки, на підставі рішень, прийнятих органами влади колишнього СРСР. 

У травні 2026 року заявниця подала до органу соціального захисту населення Тернопільської районної державної (військової) адміністрації (далі – Тернопільська РДА) заяву та інші необхідні документи, зокрема архівну довідку, що підтверджує факт її депортації, однак після направлення Тернопільською РДА документів заявниці до Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України (далі – Мінрозвитку) для розгляду та ухвалення відповідного рішення з’ясувалося, що жінка має додатково до вже поданих нею документів надати свідоцтво про народження для підтвердження факту народження на території, з якої проводилася депортація. 

Водночас Порядок надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 643, не вимагає надання свідоцтва про народження як єдиного документу, яким можуть підтверджуватися відповідні обставини, натомість такі обставини можуть бути підтверджені іншими документами, передбаченими Порядком № 643. 2 За реагуванням Уповноваженого вдалося забезпечити реалізацію права жінки на визнання її статусу особи, депортованої за національною ознакою. У серпні цього року наказом Мінрозвитку заявниці надано статус особи, депортованої за національною ознакою, а копію відповідного наказу та бланк посвідчення направлено до Тернопільської РДА для подальшого вручення заявниці.

 Звертаємо увагу, що відповідно до статті 71 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» від 17.04.2014 № 1223-VII (далі – Закон України № 1223-VII), особи, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, мають право на одноразову грошову допомогу. Розмір, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. 

Окрім того, депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, отримують пільги на: 

• одержання путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку; 

• знижку оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 відсотків у межах норм, передбачених законодавством, а також вартості палива (у тому числі рідкого) в межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках без централізованого опалення; 

• 50-відсоткову знижку вартості ліків за рецептом; 

• позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення. 

Також відповідно до Закону України № 1223-VII у разі надання особі статусу депортованої особи визнаються недійсними пов’язані з депортацією рішення про позбавлення її державних нагород, вчених ступенів, військових, спеціальних і почесних звань, пенсій та інших прав. Нагадуємо, що у разі порушення Ваших прав Ви маєте право звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: 

- за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008; 

- на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua; 

- на гарячу лінію: 1678; - за тел. 044-299-74-08.