Гаряча лінія
Гаряча лінія
До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернулася жителька Луганської області з питання порушення її права на отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду за матір’ю, яка є особою літнього віку.
Під час розгляду звернення заявниці Уповноваженим було встановлено, що при поданні заявницею у лютому 2020 року пакета документів для призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на новий термін, компенсація не була призначена, через зміни у законодавстві та відсутності порядку призначення такої компенсації з 01.01.2020.
Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 (далі – Порядок).
З метою реалізації свого права на отримання компенсації з 01.02.2020 заявниця у жовтні 2020 року повторно звернулася за її призначенням, проте компенсація їй не була призначена у зв’язку з неподанням свідоцтва про народження, яким підтверджується родинний зв’язок з матір’ю, за якою заявниця здійснює догляд.
У зв’язку із цим Уповноважений роз’яснює:
Відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі членам своєї сім’ї, мають право на отримання компенсації.
Перелік документів, на підставі яких призначається компенсація, визначено у пункті 7 Порядку, при цьому до нього не входить копія свідоцтва про народження або іншого документа, яким особа повинна підтверджувати свої родинні зв’язки з отримувачем соціальної послуги (окрім дітей).
У зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою, управління соціального захисту населення, яке відмовило заявниці у призначенні компенсації через непідтвердження родинних зв’язків з матір’ю, було реорганізовано, а його повноваження переданні іншому управлінню соціального захисту населення.
У березні 2021 року заявниця звернулася до правонаступника реорганізованого управління соціального захисту населення щодо призначення їй компенсації, однак також отримала відмову. Відмова була аргументована тим, що реорганізоване управління соціального захисту населення не має права переглядати ухвалене іншим органом рішення.
Уповноваженим було надано рекомендації Національній соціальній сервісній службі України здійснити перевірку правомірності ухвалених у справі заявниці рішень органами соціального захисту населення та роз’яснено, що питання призначення компенсації заявниці за минулий період має вирішуватися правонаступником реорганізованого управління.
Нацсоцслужбою підтримано позицію Уповноваженого щодо незаконності вимоги реорганізованого управління про надання для призначення компенсації документів, які не передбачені Порядком, та надано доручення Луганській обласній військово-цивільній адміністрації вжити заходів для перегляду ухваленого у справі заявниці рішення.
За результатами вжитих Уповноваженим заходів, поновлено право заявниці на отримання компенсації з лютого 2020 року.