Гаряча лінія
Гаряча лінія
Якщо кожного дня повертати хоча б одну депортовану дитину додому – Україні потрібно буде на це понад 55 років! І йдеться тільки про близько 20 тисяч верифікованих випадків … Проте ми не можемо так довго чекати!
На цьому наголосив Омбудсман України Дмитро Лубінець під час свого виступу на першій зустрічі Міжнародної коаліції країн за повернення українських дітей.
Це захід високого рівня, до нього доєдналися 72 представники інших країн та міжнародних організацій! Зокрема Канади, Катару, Великобританії, США, Норвегії, Нідерландів, Естонії та інші, а також представники Моніторингової місії ООН з прав людини, ЮНІСЕФ, ОБСЄ, Рада Європи.
«Росія депортує українських дітей ще з 2014 року. Тоді вони започаткували так звану гуманітарну програму «Потяг надії». Вивозили окупанти з України речі, різні предмети, а також українських дітей! І продовжують це робити зараз!», - розповів Дмитро Лубінець.
Як зазначив Омбудсман, відтоді минулого майже 10 років! Коли окупанти викрадали 8-річну дитину – тепер це дорослий юнак або дівчина! А діти ростуть дуже швидко – і Росія відбирає в них не тільки дитинство, але й родину, країну, національність…
«Україна хоче їм це все повернути! Я дуже часто повторюю, що повернення кожної дитини, це як спецоперація», - сказав Дмитро Лубінець.
Омбудсман розповів міжнародним колегам кілька випадків повернення дітей у межах затвердженого плану дій Президента України Bring Kids Back UA, а ще історії, які розповідають наші діти, котрі повертаються додому, що їм доводиться переживати у Росії.
«Агресор же показує картинки «порятунку», «евакуації», «оздоровлення»! Але називаймо речі своїми іменами – депортація українських дітей – це геноцид. А геноцид – це воєнний злочин!», - констатував Дмитро Лубінець.
Сьогодні – це перша зустріч Міжнародної коаліції країн за повернення українських дітей. Тому потрібні дієві кроки! А саме:
▪️Визнання дій Росії злочином геноциду;
▪️Нових ордерів на арешт винних у депортації українських дітей;
▪️Доступ до списків усіх депортованих та переміщених дітей;
▪️Перевірки та оновлення даних про депортованих або переміщених дітей;
▪️Відкриття гуманітарних коридорів для евакуації мирного населення;
▪️Створення реабілітаційних центрів для повернутих дітей.
«Інакше, якщо ми зараз не будемо діяти, представники міжнародної спільноти мають поставити собі запитання «Who will be next?!», - резюмував Дмитро Лубінець.