Гаряча лінія
Гаряча лінія
На зустріч в Офіс Омбудсмана прийшли рідні військовополонених з 36-ї окремої бригади морської піхоти та 1-го окремого батальйону морської піхоти.
Як відбувається передача листів українським військовополоненим у Росії? Як формуються списки на репатріацію? Чи подаються у списках на обмін зниклі безвісти? Відповіді на ці та інші питання родичів полонених відповідали Представник Уповноваженого з дотримання прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Олександр Кононенко, представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та СБУ.
Олександр Кононенко розповів, що питання передачі листів координує НІБ та МКЧХ. Він зауважив: раніше під час зустрічей в Офісі представники цих інституцій повідомляли, що з російською стороною вдалося погодити, що всі, хто підтверджений і перебуває у полоні, мають право на листування з їхніми рідними.
Як зауважив Олександр Кононенко, якщо близькі полонених хочуть написати лист, їм варто звертатися до НІБу. І також додав, що Офіс Уповноваженого намагався налагодити листування з українськими полоненими через комунікацію з омбудсменом РФ Тетяною Москальковою, проте це не дало результату.
Представник Уповноваженого розповів й про репатріацію полонених і зазначив, що 25% повернутих осіб були підтверджені МКЧХ, 50% – не підтверджені цією організацією, але стосовно них була інформація, яку отримували з різних джерел, а 25% – це люди, які вважалися безвісти зниклими й щодо них не було жодних даних.
Питання про списки на обмін роз’яснила представник Координаційного штабу Інна Антонюк. За її словами, є дуже багато факторів, які впливають на обмін, проте Координаційний штаб працює, аби повернути додому всіх полонених.
Також Олександр Кононенко звернув увагу, що під час війни зовсім не мають відбуватися обміни. Тому те, що зараз проводять репатріації, – це унікальний випадок.