Гаряча лінія
Гаряча лінія
На офіційному сайті Російського представництва Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців сьогодні з’явилася інформація про підписання між Головою УВКБ ООН у Росії Карімом Атассі та Уповноваженою з прав людини у РФ Тетяною Москальковою Меморандуму про взаєморозуміння для зміцнення співробітництва з підтримки осіб, які шукають притулку, біженців, переміщених осіб та осіб без громадянства.
Водночас російські медіа, цитуючи Голову УВКБ ООН в Росії пана Каріма Атассі, пишуть що «Управлінню Верховного Комісара ООН у справах біженців невідомо про випадки, коли громадян України силою б вивозили до Росії». Важливо зазначити, що також у публікаціях стверджується, що Атассі не бачить перепон для повернення українських громадян з РФ до України, якщо вони цього бажають.
Також Карім Атассі зустрівся з дитячим Уповноваженим у РФ Марією Львовою-Бєловою щодо «обговорення становища дітей без супроводу та розлучених дітей, а також дітей, які раніше перебували в установах на Сході України, які зараз перебувають на території Російської Федерації».
Ця зустріч відбувається на фоні викрадення та вивезення дітей з тимчасово окупованої території Херсонщини вглиб окупації — в Крим та надання їм за спрощеною процедурою російського громадянства і усиновлення російськими громадянами без пошуку родичів й законних представників та згоди держави Україна.
Враховуючи постійні дезінформаційні кампанії, які здійснює Російська Федерація для того, щоб руйнувати міжнародну солідарність до України, як Омбудсман я звернувся до Європейського бюро УВКБ ООН з проханням надати офіційну позицію організації щодо порушених питань.
Адже ми щоденно отримуємо звернення від громадян України, які змагаються за визволення своїх родичів — незаконно вивезених українських дітей до Російської Федерації. Кожен раз це окрема спецоперація, до якої долучена велика кількість установ та організацій. Ми продовжуємо цю роботу щоденно. 96 дітей вдалося повернути, ще 9 755 дітей потребують повернення і ми шукаємо такі шляхи.
Також ми працюємо над можливістю надання консульських послуг через третю країну для громадян України, які вимушено чи добровільно опинилися на території Російської Федерації й бажають покинути її межі. Це теж не видається так просто, особливо враховуючи окупацію низки українських територій та проведення на них мобілізаційних кампаній, в яких Російська Федерація, як рабовласник, вважає, що захоплює території разом із людьми і вони автоматично належать їй.
Тисячі маріупольців були піддані депортації, частиною якої є процедура фільтраційних таборів, з яких цивільні особи могли бути насильно роз'єднані з дітьми чи іншими членами родини, відправитися на допит, опинитися у незаконних місцях позбавлення волі чи навіть піддаватися катуванням та позасудовим стратам. Наразі окупант цю ж практику застосовує на Херсонщині та на частині Запорізької області.
Про вказані порушення також зазначили у звітах Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні, Спеціальної незалежної комісії з розслідування подій в Україні та американського Інституту вивчення війни, який опублікував окреме розслідування щодо депортації. Численні публікації міжнародних та національних медіа про фільтраційні табори та масові поховання цивільних, викрадення дітей та історій поєднання сімей — також підтверджують ці факти.
Дивно, що така організація як УВКБ ООН, яка покликана захищати від примусового переміщення, відмовчується, коли її інструменталізують та маніпулюють її мандатом на догоду російській пропаганді.
Дмитро Лубінець