Гаряча лінія
Гаряча лінія
Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави – захищати життя людини.
Незважаючи на широкомасштабне вторгнення російської федерації в Україну, проблема вчинення домашнього насильства лишається розповсюдженою, а боротьба із цим явищем не втрачає своєї актуальності.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство має такі форми:
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Куди звернутися якщо Ви постраждали від домашнього насильства.
Поліція.
Про факт вчинення домашнього насильства необхідно повідомити за телефоном 102 або особисто звернутися із заявою до відділу поліції за місцем перебування. Співробітники поліції фіксують факт вчинення такого насильства, надають інформацію щодо наявних надавачів соціальних послуг, а також скерувати постраждалу особу (разом із дітьми) до спеціального закладу.
Важливо, що з метою усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства поліцейськими застосовується терміновий заборонний припис до кривдника.
Структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування до компетенції яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Здійснюють прийом та реєстрації заяв і повідомлень про вчинення домашнього насильства.
Заклади охорони здоров’я.
Надають невідкладну медичну допомогу, забезпечують проведення необхідного медичного обстеження постраждалих осіб, які звернулися особисто або направлені іншими суб’єктами, та документують результати обстеження, забезпечують проведення діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.
Центри соціальних служб, центри соціально-психологічної допомоги, притулки для постраждалих осіб, притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, центри надання соціальних послуг в громадах, кризові центри, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги та інші заклади.
Надають соціальні послуги постраждалим особам.
Центрах надання безоплатної правової допомоги.
Особи, які постраждалі від домашнього насильства, мають право отримати послуги адвоката безкоштовно.
Суд.
Також постраждалі особи мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника.
Обмежувальний припис передбачає:
заборону перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Важливо, що відповідно до законодавства України особи, які вчинили домашнє насильство (кривдники), несуть кримінальну та адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства передбачена статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до санкції вказаної статті, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Кримінальна відповідальність, передбачена статтею 126-1 (Домашнє насильство) Кримінального кодексу України.
Відповідно до санкції цієї статті домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
У разі неналежного реагування правоохоронними органами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами на випадки домашнього насильства, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постраждали від такого насильства можуть звернутися до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008, електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua або зателефонувати на гарячу лінію (тел.: 0800501720).