Гаряча лінія
Гаряча лінія
Беручи до уваги надважливу роль поінформованості населення під час війни, доцільним є роз’яснення про участь журналістів у наближені перемоги та забезпечення гарантій їх діяльності.
Завдяки журналістам
світова спільнота щоденно отримує повну, правдиву та неупереджену інформацію про порушені права і свободи людини, воєнні злочини та інші звірства в Україні;
задокументовані докази про злочини проти людяності;
прийняті надважливі рішення політиків світу щодо постачання Україні зброї та запровадження санкцій проти росії;
забезпечено солідарність народів світу на підтримку України.
Враховуючи ключове значення журналістів у досягненні перемоги, держава-агресор свідомо та систематично вдається до порушення їх прав, застосовуючи противоправні інструменти – залякування, погрози, переслідування, захоплення і навіть нанесення ран та убивство.
В Україні є кілька організацій, які моніторять і фіксують воєнні злочини проти журналістів, скоєні росіянами. Зокрема, це:
Інститут масової інформації
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Український осередок міжнародного ПЕН- (англ. PEN Ukraine)
Цими організаціями документально підтверджено біля 300 злочинів проти медіа та журналістів на території України.
У Заяві Верховної Ради України про цінність свободи слова, гарантії діяльності журналістів і засобів масової інформації під час дії воєнного стану, оприлюдненої Верховною Радою України 14 квітня 2022 року зазначається, що «З метою позбавлення українців чесної і об’єктивної інформації російські військові намагаються вимкнути українські телеканали і радіостанції. Так було у березні 2014 року в Автономній Республіці Крим, у квітні 2014 року у Донецьку та Луганську. Так було і в березні 2022 року, коли Росія наносила цілеспрямовані удари крилатими ракетами по телевізійних вежах в Києві, Вінниці, біля Рівного та відключала українські канали в тимчасово окупованому Херсоні. Тобто відключення українських телеканалів є частиною військової стратегії держави-агресора, якої вона притримується багато років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2190-20#Text].
Такі злочинні дії з боку держави-агресора спонукають до аналізу окремих джерел міжнародного гуманітарного права (міжнародних договорів та міжнародних звичаїв), які забезпечують захист журналістів в умовах загрози життю.
Міжнародне договірне гуманітарне право (далі – МД МГП) складається із зобов’язань, що мають конкретний характер та містяться у писаній формі (у положеннях міжнародних договорів, відповідно до яких сторони збройного конфлікту можуть визначити свої права та обов’язки).
МД МГП у сфері захисту прав журналістів:
пункт 4 статті 4А Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року (ЖК ІІІ)
стаття 79 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., яка стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 р. (ДП І).
МД МГП – не визнає особливого статусу журналістів. Журналісти користуються загальним захистом від нападів, який надається цивільним особам.
Звичаєве міжнародне гуманітарне право (далі – З МГП) – є офіційним джерелом міжнародного права (статті 38 Статуту Міжнародного суду), мета якого полягає у заповненні прогалин договірного права.
З МГП – містить Норму 34: «Цивільні журналісти, які перебувають у професійних відрядженнях у районах збройного конфлікту, мають право на повагу і захист, поки вони не беруть безпосередньої участі у воєнних діях» [https://ihl-databases.icrc.org/customary-ihl/rus/docs/v1_rul_rule34].
З МГП – визнає дві категорії журналістів, які працюють у зонах збройного конфлікту:
«Воєнні кореспонденти, акредитовані при збройних силах» – це журналісти, що супроводжують збройні сили (прикомандировані до збройних сил (акредитовані) журналісти, висловлюючись сучасною термінологією), в результаті чого виникає їх формальний зв’язок зі збройними силами.
Не є безпосередньою участю у воєнних діях здійснення журналістами професійної діяльності, включаючи поширення матеріалів пропагандистського характеру, а також самооборона.
Інформаційно повідомляємо, що Міжнародним комітетом Червоного хреста розроблено брошури для родичів медійників, які вирушають у відрядження в зону воєнних дій (доступна за посиланням [https://www.icrc.org/ru/doc/assets/files/other/hotline_rus.pdf]).
«Незалежні журналісти» відрізняються від «воєнних кореспондентів, акредитованих при збройних силах» відсутністю формального зв’язку зі збройними силами (прикомандирування, акредитація).
Ідентифікація представників медіа
«Посвідчення журналіста, який перебуває у небезпечному відрядженні». Таке посвідчення особи не наділяє журналіста певним статусом – воно лише «засвідчує статус його пред’явника як журналіста».
«Посвідчення особи, яка слідує за збройними силами».Таке посвідчення видається журналістам (воєнним кореспондентам), які супроводжують збройні сили.
Напис PRESS.
Для ідентифікації представників медіа, журналісти зазвичай використовують напис PRESS на жилетах, касках, автівках.
Проте і цей напис не стримує злочинні дії агресора: «Броньований автомобіль з маркуванням «преса» швейцарського журналіста Гійома Бріке під час руху в бік Миколаєва був обстріляний російськими військовими. Журналіст отримав поранення».
Паспорт громадянина іншої держави – не захищає медійника від полону.
Встановлено, що російські військові в Україні скоювали злочини щодо представників ЗМІ іноземних держав: Великої Британії, Чехії, США, Данії, ОАЕ, Ірландії, Швейцарії, Франції, Литви. [https://ukrainer.net/rosia-proty-zhurnalistiv/]
За повідомленням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини багато іноземних журналістів отримали поранення від цілеспрямованих обстрілів ворога, зокрема: «…двоє журналістів чеського видання Voxpot Майда Сламова і Войтех Богач потрапили під обстріл російських військ. Два данські кореспонденти видання Ekstra-Bladet − журналіст Стефан Вайхерт і фотограф та репортер Еміль Фільтенборг Міккельсен зазнали вогнепальних поранень. Російські війська напали на британську телевізійну групу Sky News – …куля влучила головному кореспонденту Стюарту Ремзі в спину, оператора Річі Моклера врятував бронежилет, по якому стріляли двічі».
! Повідомляємо оперативну інформацію щодо гарантій безпеки журналістам, які працюють в небезпечних для життя та здоров’я умовах
11 травня 2022 року Верховною Радою України прийнято за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання додаткових гарантій захисту журналістам, які працюють в районах ведення воєнних (бойових) дій»)».
У проєкті цього Закону запропоновано положення, відповідно до якого засоби масової інформації зобов’язані забезпечувати журналістів та інших працівників, які відряджені працювати в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповану територію України засобами, призначеними для захисту від уражень вогнепальної зброї, осколкових уражень, а також медичними аптечками.
Також зазначеній категорії журналістів, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного під час виконання професійних обов'язків, передбачено виплату з державного бюджету одноразової грошової допомоги у сумі 50 прожиткових мінімумів.
Окрім цього, проєктом Закону передбачається, що обов’язковим в Україні є страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників засобів масової інформації (наприклад, операторів, водіїв та ін.), на період виконання ними роботи в районах ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окупованій території України.