Гаряча лінія: 1678
Для дзвінків з-за кордону: +380442997408
Є право — значить, має бути його реалізація. Як повідомив Омбудсман України Дмитро Лубінець на практиці, на жаль, часто відбувається протилежне.
Сьогодні в Україні понад 2 мільйони ветеранів, але їхня кількість буде зростати й зростати. Вже зараз вони стикаються з безліччю проблем, яких узагалі не повинно існувати: складність в отриманні медичної допомоги, зайва бюрократія, працевлаштування під час повернення до цивільного життя, доступність житла...
Омбудсман розповів реальний кейс. До нього звернувся ветеран війни з інвалідністю. Він та його родина з чотирьох осіб (двоє з яких мають інвалідність) зіткнулися з відмовою в перерахуванні державної компенсації на придбання квартири.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719, така компенсація є одним із ключових механізмів забезпечення житлом визначених категорій Захисників і Захисниць України та членів їхніх сімей.
Формальна причина відмови: площа обраної квартири становила 87 кв. м замість 102,64 кв. м, які були враховані під час розрахунку суми компенсації.
Дмитро Лубінець відразу направив офіційні листи до Міністерства у справах ветеранів України, Управління з питань ветеранської політики Івано-Франківської ОВА та виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Мінветеранів підтвердило: законодавство не зобов’язує купувати житло саме тієї площі, за якою розраховували компенсацію.
Результат: родина ветерана отримала компенсацію у розмірі понад 3,37 млн грн.
Ця ситуація вкотре демонструє, як людина, яка захищала державу, змушена окремо виборювати її підтримку. Лише за цей рік Омбудсман отримав 2017 звернень від ветеранів і ветеранок. "Це чіткий сигнал: проблеми є, і їх багато. Якщо з цим нічого не робити вже зараз, то за кілька років до інституції Омбудсмана надходитиме таких звернень в десятки разів більше", — зазначив він.
Він додав, що найбільше обурює те, що від військових вимагають виконання обов’язку перед державою, але коли держава має виконати свої зобов’язання перед ними, люди натомість стикаються із затягуванням процесів, бюрократією та хибним трактуванням законодавства.
Чому ветеран мусить виборювати те, на що має законне право? Чому він має бігати з кабінету в кабінет і витрачати місяці, а іноді й роки, щоб отримати те, що мало б бути забезпечене без зайвих перешкод?
Зміни мають починатися з громад — саме там ветеран уперше стикається із системою підтримки: оформлює документи, шукає житло, звертається по допомогу. На цьому рівні не повинно бути ситуацій, коли людина змушена самостійно розбиратися в законодавстві, доводити очевидне й шукати спосіб реалізувати гарантоване їй право.
Далі ця відповідальність має охоплювати всі рівні влади. Адже державна підтримка ветеранів — це не ухвалили закони й забули, а забезпечили їхню реальну дію.
"Ми маємо захищати тих, хто зараз захищає нас! І починається це з поваги до їхніх прав", — підкреслив Омбудсман.