18/09/2024 09:41

Міжнародний день рівної оплати праці

У Міжнародний день рівної оплати праці, який відзначається 18 вересня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН, важливо привертати увагу до стійкої проблеми гендерного розриву у оплаті праці.

Законодавство України передбачає обов’язок роботодавця здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці. Більше того, нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації, може бути проявом мобінгу у формі економічного тиску, про що зазначено у Кодексі законів про працю України. Водночас у звіті The Global Gender Gap 1 , опублікованому в червні 2024 року, Україна посідає 63 місце за показником гендерного розриву серед 146 країн. Також у цьому звіті, який підготовлений Всесвітнім економічним форумом, йдеться про те, що досягнення гендерної рівності у оплаті праці можливе лиш через 134 роки або п’ять поколінь. Позаяк подолання гендерного розриву в оплаті праці потребує комплексного вирішення, то необхідним є вжиття низки заходів, які загалом будуть сприяти забезпеченню гендерної паритетності у трудовій сфері. З метою скорочення гендерного розриву в оплаті праці 15 вересня 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та операційний план заходів з її реалізації на 2023-2025 роки. Метою цієї Стратегії визначено досягнення до 2030 року сталого скорочення гендерного розриву в оплаті праці шляхом створення сприятливих умов та розроблення ефективних механізмів для забезпечення прогресу у відповідній сфері.

Зокрема, для досягнення відповідної мети виокремлено такі стратегічні

цілі:

  • удосконалення законодавства про рівну оплату праці;
  • створення сприятливих умов для подолання стереотипів і дискримінації
  • щодо професій за ознакою статі;
  • створення сприятливих умов для зручного поєднання сімейних
  • і професійних обов’язків.

Наголошуємо, що забезпечення гендерної рівності в оплаті праці – це питання не тільки додержання прав людини, а й соціальної справедливості, позитивного впливу на економіку та суспільний добробут.