31/10/2023 10:34

Круглий стіл «Депортовані українці у так званих «пунктах тимчасових розміщень» – місце перебування чи нові табори?»

Російська Федерація планомірно й цілком усвідомлено депортує та примусово переміщує українських дітей у так звані «пункти тимчасового розміщення», з метою подальшого викорінення їхньої української ідентичності та переведення дітей з української національної групи в російську.

Саме цю проблему порушила Представник Уповноваженого з прав дитини Ірина Суслова під час круглого столу: «Депортовані українці у так званих «пунктах тимчасових розміщень» – місце перебування чи нові табори?». У заході також взяли участь представники Офісу Президента, громадянського суспільства та правничого сектору.

Ірина Суслова зазначила, що «пункти тимчасового розміщення», куди громадяни України потрапляють під примусом після низки фільтраційних заходів, росіяни афішують, як єдину можливість для безпечної евакуації, однак у реальності вони є місцями перевиховання українців, знищення власної гідності, русифікації. 

Саме «пункти тимчасового розміщення» стають наступним місцем після фільтраційних таборів, де росіяни вчиняють злочини проти українців. Часто ці місця знаходяться десь на Далекому Сході Росії, за 10 тисяч кілометрів від України, що унеможливлює швидке повернення людей додому, в свою країну. Як зауважила Ірина Суслова, психологічний тиск, який чиниться там, не завжди можуть витримати дорослі, а діти, як найбільш вразлива й найменш захищена від впливу нищівної політики РФ категорія населення, й поготів.

Представник Уповноваженого навела приклади життєвих історій дітей та дорослих, які після повернення з депортації чи примусового переміщення відвідали Центр захисту прав дитини в Києві. Повернені розповідають, що в «пунктах тимчасового розміщення» відбирали українські документи, знищували їх, проводили примусову паспортизацію. Громадян змушували підписувати під примусом сумнівні документи й влаштовувати дітей до російських шкіл з метою продовження перевиховання з однієї етнічної групи в іншу та пришвидшення русифікації.

«Створювалися всі умови для того, щоб цивільне населення, у тому числі діти, залишалися на території РФ. Саме реалізація цієї політики русифікації та надання примусового громадянства є складовою геноцидної політики РФ», - констатувала Ірина Суслова. За її словами, такий вплив має катастрофічні наслідки для малолітніх громадян України, які позбавлені можливості ухвалювати самостійні рішення. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, примусово влаштовують під опіку російських сімей, і є вірогідність, що в майбутньому вони можуть бути ними усиновлені. Є ризик того, що під шаленим тиском російської пропаганди вони швидко інтегруються в нову «реальність», і, як результат, за пів року-рік-два (залежно від віку) припинять ідентифікувати себе з українським народом.

«Ми проводимо опитування дітей, які повертаються з депортації та  примусового переміщення. Їм розповідають про те, що України, як країни, не існує, що це фейкова країна, що їм немає куди повертатись, що їх тут ніхто не очікує… Перебуваючи в умовах з обмеженим доступом до інформації, під постійним психологічним тиском та дією пропаганди, існує ризик, що депортована дитина швидко втратить зв’язок зі своїм корінням», - сказала Ірина Суслова. Вона додала, що росіяни паралельно змінюють імена дітей, змінюють літери в їхніх прізвищах, щоб Україна мала менше можливостей для пошуку.

Крім того, Представник Уповноваженого зазначила, що станом на сьогодні не існує єдиного механізму, єдиної універсальної формули або «пігулки», яка дозволить Україні вже завтра повернути всіх наших дітей, адже кожен випадок депортації та насильницького переміщення росіянами неповнолітніх – унікальний, особливий та потребує різних підходів.

Проте, попри всі виклики, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець спільно з органами державної влади, громадянським суспільством працює над поверненням всіх українських дітей додому: розробляються механізми пошуку, ідентифікації та верифікації даних, безперервно ведуться перемовини з міжнародними партнерами щодо тиску на РФ у цьому чутливому питанні та притягненні країни-агресора до відповідальності за всі злочини, які її представники чинять проти всіх громадян нашої держави.