Гаряча лінія
Гаряча лінія
На цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголосив під час круглого столу в межах Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру.
Омбудсман України розпочав свій виступ з історії хлопчика з Херсонщини. Російські військові схопили його просто на вулиці.10 днів тримали в замкненому приміщенні з іншими викраденими людьми. На 13-тьох осіб - п’ятилітрова пляшка води і по 2 ложки каші на день. Здійснювали тиск, примушували до виконання робіт та експлуатували. Після десятиденного пекла відпустили, хлопчик ледь дістався до рідних.
Це була перша дитина, якій Офіс Омбудсмана ініціював встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
«З початку повномасштабної війни ризик потрапляння українців у ситуацію торгівлі людьми значно підвищився. Українці, які опинились на тимчасово окупованих територіях, - найуразливіша категорія. Оскільки можуть бути використані в збройному конфлікті, піддані трудовій та іншим видам експлуатації, а особливо діти. Відомим фактом є те, що росіяни використовують дитячу працю та мілітаризують українських дітей на ТОТ», - зауважив Дмитро Лубінець.
За словами Уповноваженого, такі дії РФ є грубим порушенням низки міжнародних норм, що регулюють закони і звичаї війни, зокрема Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, Римського статуту Міжнародного кримінального суду та Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Питання повернення українських дітей додому та захист їхніх прав одне із найважливіших для нашої інституції.
За даними державної платформи «Діти війни», депортовано або примусово переміщено 19546 українських дітей. Вдалося повернути 386. Про умови перебування та медичний стан дітей РФ не дає жодної інформації як міжнародним організаціям, так і Україні.
«Для ефективної допомоги та захисту постраждалих від торгівлі людьми необхідно постійно удосконалювати роботу Національного механізму взаємодії, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми», - переконаний Дмитро Лубінець.
У презентованому ОБСЄ довіднику пропонується модель, яку всі держави-учасниці організації можуть адаптувати та використовувати в себе. Надається огляд необхідних робочих методів, процедур і послуг у межах підходу чотирьох «опорних компонентів» Національного механізму взаємодії: ідентифікації та захисту; індивідуальної підтримки та доступу до служб і послуг; соціальної інклюзії та кримінального судочинства й правового захисту.
«Оновлений посібник з Національного механізму взаємодії має стати настільною книгою всіх суб’єктів взаємодії в Україні, які працюють із постраждалими від торгівлі людьми. Ми повинні об’єднатися та діяти разом, щоб захистити наших громадян, а особливо дітей, та забезпечити їхню безпеку й добробут. І звичайно ж, повернути кожного українського хлопчика та дівчинку додому – в рідну Україну!», - наголосив Дмитро Лубінець.