Гаряча лінія
Гаряча лінія
Проблемне питання
До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений) надходять численні скарги громадян щодо порушення приватними виконавцями їхніх прав як споживачів банківських послуг.
Найбільш поширеною проблемою, з якою звертаються громадяни до Уповноваженого, є блокування їхніх банківських рахунків, яке здійснюється банками відповідно до постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника, що виноситься на підставі виконавчих документів, перелік яких визначений у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Громадяни вважають, що такі дії банку є неправомірними і порушують їхні права як споживачів банківських послуг, оскільки внаслідок цього вони не мають доступу до своїх коштів.
Нормативно-правова база
«Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404 (далі – Закон № 1404) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text);
«Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403 (далі – Закон № 1403) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text);
«Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121 (далі – Закон № 2121) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text);
«Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679 (далі – Закон № 679) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text).
2. Кодекси:
Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618 (далі – ЦПК України) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text);
Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року № 1798 (далі – ГПК України) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text);
Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747 (далі – КАС України) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text).
3.Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ Президента) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text).
4. Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 (далі – Положення) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2014-%D0%BF#Text).
5. Постанова Національного банку України від 29.07.2022 № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» (далі – Постанова № 163) (далі – Інструкція) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0163500-22#Text).
Надавачі платіжних послуг (банки) мають право здійснювати заходи по арешту коштів на рахунках платників (громадян).
Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2121 положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків.
Відповідно до статті 56 Закону № 679 Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку України.
Відповідно до пункту 73 Інструкції надавач платіжних послуг платника виконує арешт коштів, що є на рахунку платника, згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця, судовим рішенням (рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження.
Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках платника, без зазначення конкретної суми або на суму, що конкретно визначена в цьому документі.
Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку платника, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках платника, відкритих у надавача платіжних послуг платника, або на кошти на одному/кількох рахунку/рахунках (пункт 75 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою № 163).
Згідно з пунктами 76, 77 Інструкції надавач платіжних послуг платника уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів, який надійшов у цей операційний день. Залежно від того, є кошти чи немає коштів на рахунку платника, на кошти якого накладено арешт, надавач платіжних послуг робить такі дії:
1) якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком платника;
2) якщо на рахунку платника недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів;
3) якщо на рахунку платника немає коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує кошти, які будуть зараховані на рахунок.
Приватний виконавець є незалежний під час здійснення професійної діяльності.
Відповідно до статті 5 Закону № 1403 приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежним, керується принципом верховенства права та діє виключно відповідно до закону.
Забороняється:
втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень;
проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів виконавчого провадження, крім випадків, передбачених законом.
Мін’юст не здійснює контроль за діяльністю приватного виконавця під час дії воєнного стану.
Відповідно до підпункту 3 пункту 61 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403 під час дії воєнного стану в Україні, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців Мін’юстом не проводяться.
У разі, якщо на день запровадження воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Мін’юстом, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
Після скасування (припинення) воєнного стану особа можете звернутися до Мін’юсту з відповідною скаргою для проведення відповідної перевірки стосовно дій приватного виконавця та вжиття заходів щодо поновлення її права.
Учасники виконавчого провадження мають право звернутися до Ради приватних виконавців України зі скаргою на дії приватних виконавців.
Статтею 14 Закону № 1404 визначено коло осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій.
Оскаржувати рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця можуть сторони виконавчого провадження (боржник та стягувач), представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені.
Відповідно до статті 35 Закону № 1403 будь-який учасник виконавчого провадження має право звернутися в Раду приватних виконавців України на предмет дотримання приватним виконавцем:
статуту Асоціації приватних виконавців України;
Кодексу професійної етики приватного виконавця;
рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.
Рада приватних виконавців України повинна перевірити діяльність приватного виконавця шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки.
Приватний виконавець зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів.
Рада приватних виконавців України зобов’язана:
протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку;
вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби в судовому порядку.
Право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця мають:
Сторони виконавчого провадження: боржник та стягувач;
Інші учасники та особи (представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до положень ст. 74 Закону № 1404 з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця особа може звернутися:
До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (крім боржника);
До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу;
До суду, який видав виконавчий документ (щодо виконання судового рішення) (згідно зі статтею 447 ЦПК України, статтею 339 ГПК України);
До відповідного адміністративного суду (щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів) (відповідно до статті 287 КАС України)
Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (відповідно до частини п’ятої статті 74 Закону № 1404)
Роз’яснення Уповноваженого підготовлено на основі отриманої відповіді від Міністерства юстиції України та чинного законодавства України.