Гаряча лінія: 1678
Для дзвінків з-за кордону: +380442997408
ООН оприлюднила тематичну доповідь про сексуальне насильство в контексті повномасштабної агресії Росії проти України.За період із 24 лютого 2022 року до 31 липня 2026 року УВКПЛ ООН задокументувало 984 випадки сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК). Ще 20 випадків сталися до повномасштабного вторгнення.
Але важливо розуміти: 1004 — це не реальна кількість усіх злочинів. Це лише те, що вдалося задокументувати. Скільки випадків залишаються невідомими? Скільки злочинів скоєно на окупованих територіях, де постраждалі залишаються сам на сам із кривдниками? Скільки людей мовчать через страх, стигму або відсутність безпечного доступу до правосуддя?
"Саме тому ця цифра — не просто статистика. За нею — людські долі, зламані російською агресією", — наголосив Уповноважений.
Сексуальне насильство у війні — це не випадковий “побічний ефект”. ООН описує його як складову практики катувань, залякування та примусу в контексті російської агресії. Показово й те, що Росія продовжує ігнорувати вимоги ООН щодо запобігання сексуальному насильству, його розслідування та притягнення винних до відповідальності.
СНПК — воєнний злочин та злочин проти людяності за міжнародним гуманітарним правом. Воно може розглядатися як елемент геноциду. Це частина ширшої політики терору — спроби залякати українців, зламати їхню гідність і волю до опору.
Омбудсман подякував Управлінню Верховного комісара ООН з прав людини за документування цих злочинів. Але документувати — лише перший крок. «Ми маємо робити все, щоб постраждалі отримували допомогу, могли безпечно говорити про пережите, а винні — незалежно від звання чи посади — були притягнуті до відповідальності», — наголосив Дмитро Лубінець.
Жоден злочин не має бути забутий. Жодна людина не повинна залишитися наодинці зі своїм болем. І жоден злочинець не має розраховувати на безкарність.