Гаряча лінія
Гаряча лінія
Депортація кримських татар 18 травня 1944 року — геноцид корінного народу України.
Депортація для кримськотатарського народу — біль, який передається з покоління в покоління, адже докорінно змінив життя кожного представника народу.
Радянська влада скоїла тяжкий злочин проти людяності. Під час депортації тіла загиблих радянські солдати просто викидали з вагонів. За неофіційними даними, у перші півроку померло від 27% до 46% усіх депортованих, а кількість померлих у перші два роки депортації сягає до 70%. Половина всього корінного народу так і не повернулась з місць депортації.
У цей день Омбудсман України Дмитро Лубінець висловлює свої співчуття та підтримку усім депортованим кримським татарам та їхнім сімʼям, які пройшли складний шлях для того, аби повернутися назад до рідного Криму. Переслідування та репресії проти кримських татар тривають. Послідовниця радянського режиму Росія сьогодні у тимчасово окупованому Криму проводить схожу політику до представників кримськотатарського народу. Більшість з числа осіб, що піддались переслідуванню з 2014 року за політичні та релігійні погляди — кримські татари. Більше 100 осіб з Криму знову були вивезені за 10000 км від рідної домівки. Репресії з 1944 року повернулись до Криму в 2014 році та тривають досі.
Постановою Верховної Ради України “Про визнання геноциду кримськотатарського народу” від 12 листопада 2015 року № 792-VIII депортація кримських татар з Криму у 1944 році визнана геноцидом кримськотатарського народу, а 18 травня в Україні установлено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Визнання геноцидом події 1944 року — це важливий крок до поновлення прав кримськотатарського народу. Встановлення осіб причетних до злочинів у сучасності та притягнення їх до відповідальності — такий шлях призведе до запобіганню продовження цього злочину у майбутньому, — заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.