Гаряча лінія
Гаряча лінія
19 квітня 2023 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2023, яким визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Конституційний Суд України зауважив, що в окремих приписах пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу законодавець визначив обмеження щодо реалізації конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя у вигляді вимоги зазначати в судових рішеннях місце проживання чи перебування сторін (для фізичних осіб) та реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, фактично установивши в такий спосіб можливість збирання, зберігання, використання та поширення судами відомостей про фізичних осіб, за якими можна прямо чи опосередковано ідентифікувати таких осіб без їхньої згоди.
Ці обмеження є правомірними, якщо їх установлено оспорюваними приписами Кодексу лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини і вони відповідають принципові домірності, застосованому для оцінювання правомірності втручання держави у права людини, та не порушують сутності конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя.
Оцінюючи мету ухвалення окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу, Конституційний Суд України вбачає її правомірність у підвищенні ефективності судового захисту в Україні та впорядкуванні реалізації конституційного права на судовий захист, зокрема і його складника – права на виконання судових рішень.
У рішенні Суду зазначено, зокрема, що використання в адміністративному провадженні таких особових даних, як місце проживання сторін (для фізичних осіб), потрібне для однозначної ідентифікації сторін на стадії відкриття судового провадження та передусім для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав. Тому установлена окремим приписом пункту 2 частини дев’ятої статті 171 Кодексу вимога зазначати в ухвалі суду про відкриття провадження у справі місце проживання сторін (для фізичних осіб) потрібна для реалізації особою права на судовий захист загалом.
Зазначення в резолютивній частині судового рішення особових даних відповідно до окремих приписів пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу є потрібним для того, щоб забезпечити безпомилкове та своєчасне виконання судового рішення, а порушення цієї процесуальної вимоги може значно ускладнити або й зовсім унеможливити його виконання у зв’язку з тим, що виконавець не зможе однозначно ідентифікувати боржника.
Ознайомитися із повним текстом Рішення Конституційного Суду України можна за посиланням.