01/05/2024 09:41

Право на працю — фундаментальне право людини, закріплене в Конституції України

Кожного року 1 травня в Україні відзначають День праці. Це свято стало днем єдності працівників у боротьбі за відстоювання своїх прав на гідні умови праці.

Цей день відзначають у багатьох європейських країнах на згадку про робітничі протести в американському місті Чикаго 1 травня 1886 року, під час яких працівники найбільших промислових центрів США вимагали запровадження 8-годинного робочого дня та підвищення заробітної плати.

Уперше День праці відсвяткували в Україні 1890 році, у Львові, згодом, у 1900 році, святкувати почали й на сході країни (за річкою Збруч).

До 2017 року в Україні цей день відзначався як День міжнародної солідарності трудящих, потім, після внесення відповідних змін до статті 73 Кодексу законів про працю України, був перейменований на «День праці». Не в усіх країнах цей день є вихідним. У США, де 1 травня започаткували, день праці відзначають не 1 травня, а у перший понеділок вересня.

Право на працю є одним з фундаментальних прав людини, встановлене міжнародно-правовими актами і визнане всіма державами світу. Це право належить до соціально-економічних прав і в загальному сенсі відображає потребу людини створювати і здобувати джерела існування для себе і своєї сім’ї, реалізовувати свій творчий потенціал, виражати свою особистість. А обов’язок держави у визнанні цього права полягає як у законодавчому закріпленні цього права, так і у застосуванні певних заходів щодо його належного забезпечення.

Право на працю і захист від безробіття проголошено у Загальній декларація прав людини, ухваленій резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р., Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, прийнятим 16 грудня 1966 р. Генеральною Асамблеєю ООН, Конвенціями та Рекомендаціями Міжнародної організації праці. У Європейській конвенції  з прав людини проголошено заборону рабства і примусової праці.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Це право тісно пов’язане з іншими конституційними правами особи, зокрема правом на життя, достатній життєвий рівень, вільний розвиток своєї особистості, на свободу об’єднання, на підприємницьку діяльність, відпочинок, на страйк, на соціальний захист тощо.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наголошує на обов’язковості неухильного виконання роботодавцями законодавства про працю України задля забезпечення додержання трудових прав працівників.