17/10/2025 13:34

Поновлено права дитини: суд звільнив недобросовісного піклувальника і зобов’язав повернути кошти, отримані в інтересах дитини

Після тривалого, складного судового процесу, що тривав понад рік, Долинським районним судом Івано-Франківської області ухвалено остаточне рішення у справі про захист прав неповнолітньої дитини, яка після загибелі матері-військовослужбовиці залишилася без належної опіки.

Справа стосувалася захисту прав дитини, яка після загибелі матері-військовослужбовиці ЗСУ, залишилась під піклуванням бабусі, яка фактично не виконувала своїх обов’язків. Неповнолітній заявник, що наразі проживає за кордоном, звернувся зі скаргою на неправомірні дії опікунки, яка не виконувала свої обов’язки та отримала грошову допомогу, призначену дитині.

Суд встановив, що особа, призначена піклувальником - бабуся дитини, фактично не здійснювала опіку, не брала участі у вихованні, не проживала з дитиною та не діяла в інтересах дитини. Крім того, вона отримала державну грошову допомогу, призначену дитині як синові загиблої військовослужбовиці, без відома дитини та без її згоди. Більше того, будь яких коштів із даної грошової допомоги дитина від піклувальника не отримала.

Своїм рішенням суд звільнив бабусю, від виконання обов`язків піклувальника над дитиною, позбавленою батьківського піклування та зобов’язав її повернути грошові кошти, а саме одноразову грошову допомогу, яка була отримана нею як піклувальником неповнолітнього у зв`язку із загибеллю його матері – військовослужбовиці.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, апеляційну скаргу піклувальника залишено без задоволення, а рішення Долинського районного суду без змін.

Рішення набрало законної сили та стало справжньою перемогою справедливості.

Цей випадок є першим в історії, коли Уповноважений Верховної Ради України з прав людини виступив третьою стороною в судовому процесі на захист неповнолітньої дитини, яка перебуває за кордоном. Представництво інтересів дитини здійснювалось у межах мандата Уповноваженого як гарантованої державної інституції з прав людини.

Ця справа стала яскравим прикладом того, що дитина - повноцінний суб’єкт прав, чиї потреби, думка та благополуччя мають бути в центрі будь-яких рішень, що її стосуються. Саме принцип «найкращих інтересів дитини» ліг в основу позиції суду та діяльності Уповноваженого.

Незважаючи на всі труднощі, права дитини поновлено, а держава продемонструвала здатність діяти на захист навіть у складних транснаціональних обставинах, коли дитина перебуває за межами країни.

Цей випадок став прецедентом у правозахисній практиці, коли держава забезпечила реальний доступ до правосуддя для дитини, яка перебуває за межами України