Омбудсман закликає уникати стереотипів та дискримінації жінок

11/08/2023 11:47

Омбудсман закликає уникати стереотипів та дискримінації жінок

Останнім часом в інформаційному просторі все частіше темою для обговорення стає питання ґендерних стереотипів.

Незважаючи на численні інформаційно-просвітницькі кампанії, висвітлення матеріалів про жінок у медіапросторі залишається досить стереотипним та дискримінаційним. Це констатував Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Зокрема, за даними моніторингу Інституту масової інформації у травні 2023 року зафіксовано, що:

9 із 25 найпопулярніших українських медіа вживають дискримінаційну лексику та вдаються до стереотипних зображень жінок;
матеріали стосовно здоров’я, хвороб або побуту ілюструють лише жінками, навіть якщо ці питання стосуються не лише їх;
найчастіше медіа вдаються до сексизму, лукізму, бодішеймінгу та стереотипів щодо жінок;
у медіа є проблема з етичним висвітленням жінок, які мають дітей: вживання некоректної лексики та поширення чутливої інформації.

Гендерні стереотипи – це стійкі уявлення суспільства щодо того, якими мають, або, навпаки, не мають бути жінки та чоловіки. Зазвичай гендерні стереотипи стосуються або зовнішності чоловіків та жінок – тобто, зовнішніх проявів фемінності чи маскулінності, або розподілення гендерних ролей у суспільстві.

Омбудсман нагадує, що рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи державам-членам CM/Rec(2019)1 від 27 березня 2019 року щодо запобігання сексизму та боротьби з ним сексизм визначено як будь-які дії, жест, візуальний прояв, вимовлені або написані слова, практику або поведінку, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірші через свою стать, та які проявляються в публічній або приватній сфері, у мережі або поза нею і скеровані, зокрема, на підтримку та посилення ґендерних стереотипів.

Гендерні норми – це уявлення певного суспільства у певний час про те, яка у чоловіків та жінок має бути зовнішність, якими їм слід бути та як поводитися.

"Об’єктами сексистських висловлювань, дискримінаційної реклами, коментарів щодо зовнішності та об’єктивізації здебільшого стають жінки", - резюмує Омбудсман.

Відповідно до Концепції комунікації у сфері гендерної рівності, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року, забезпечення ґендерної рівності в усіх сферах суспільного життя є невід’ємним елементом становлення України як держави, що дотримується демократичних принципів і поважає права людини та основоположні свободи.

Державною стратегією забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, затвердженою Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 року, одним із завдань на шляху зменшення гендерної нерівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства визначено забезпечення популяризації через засоби масової інформації та медіа питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків для зменшення гендерної нерівності, формування “нульової” толерантності до насильства та дискримінації, розвінчання гендерних стереотипів, недопущення сексизму, забезпечення об’єктивного ставлення до жінок в інтерв’ю, репортажах, публікаціях, а також висвітлення їх багатогранної ролі для уникнення стереотипів та дискримінації.

«Поширення стереотипів щодо ролей, поведінки та характеристик жінок і чоловіків – деструктивне явище, яке перешкоджає інклюзивності та різноманітності у суспільстві, призводить до самоцензури і формує хибну думку про необхідність відповідати очікуванням суспільства та уявним стандартам.

Підкреслюю важливість свідомого ставлення під час представлення матеріалів про жінок у медіапросторі, недопущення сексизму та уникнення стереотипізації жінок», - зазначив Уповноважений.

На думку Омбудсмана, у цьому контексті доречно послуговуватися Методичними рекомендаціями з висвітлення в медіа ґендерної рівності, запобігання насильству, проявам сексизму та ґендерних стереотипів, розробленими Міністерством культури та інформаційної політики України.

«Стереотипи не потрібно толерувати, їх потрібно викорінювати!» - наголосив Дмитро Лубінець.

Нагадуємо, що у разі порушення прав людини і громадянина можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: