Гаряча лінія
Гаряча лінія
Останнім часом в інформаційному просторі все частіше темою для обговорення стає питання ґендерних стереотипів.
Незважаючи на численні інформаційно-просвітницькі кампанії, висвітлення матеріалів про жінок у медіапросторі залишається досить стереотипним та дискримінаційним. Це констатував Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Зокрема, за даними моніторингу Інституту масової інформації у травні 2023 року зафіксовано, що:
Гендерні стереотипи – це стійкі уявлення суспільства щодо того, якими мають, або, навпаки, не мають бути жінки та чоловіки. Зазвичай гендерні стереотипи стосуються або зовнішності чоловіків та жінок – тобто, зовнішніх проявів фемінності чи маскулінності, або розподілення гендерних ролей у суспільстві.
Омбудсман нагадує, що рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи державам-членам CM/Rec(2019)1 від 27 березня 2019 року щодо запобігання сексизму та боротьби з ним сексизм визначено як будь-які дії, жест, візуальний прояв, вимовлені або написані слова, практику або поведінку, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірші через свою стать, та які проявляються в публічній або приватній сфері, у мережі або поза нею і скеровані, зокрема, на підтримку та посилення ґендерних стереотипів.
Гендерні норми – це уявлення певного суспільства у певний час про те, яка у чоловіків та жінок має бути зовнішність, якими їм слід бути та як поводитися.
"Об’єктами сексистських висловлювань, дискримінаційної реклами, коментарів щодо зовнішності та об’єктивізації здебільшого стають жінки", - резюмує Омбудсман.
Відповідно до Концепції комунікації у сфері гендерної рівності, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року, забезпечення ґендерної рівності в усіх сферах суспільного життя є невід’ємним елементом становлення України як держави, що дотримується демократичних принципів і поважає права людини та основоположні свободи.
Державною стратегією забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, затвердженою Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 року, одним із завдань на шляху зменшення гендерної нерівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства визначено забезпечення популяризації через засоби масової інформації та медіа питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків для зменшення гендерної нерівності, формування “нульової” толерантності до насильства та дискримінації, розвінчання гендерних стереотипів, недопущення сексизму, забезпечення об’єктивного ставлення до жінок в інтерв’ю, репортажах, публікаціях, а також висвітлення їх багатогранної ролі для уникнення стереотипів та дискримінації.
«Поширення стереотипів щодо ролей, поведінки та характеристик жінок і чоловіків – деструктивне явище, яке перешкоджає інклюзивності та різноманітності у суспільстві, призводить до самоцензури і формує хибну думку про необхідність відповідати очікуванням суспільства та уявним стандартам.
Підкреслюю важливість свідомого ставлення під час представлення матеріалів про жінок у медіапросторі, недопущення сексизму та уникнення стереотипізації жінок», - зазначив Уповноважений.
На думку Омбудсмана, у цьому контексті доречно послуговуватися Методичними рекомендаціями з висвітлення в медіа ґендерної рівності, запобігання насильству, проявам сексизму та ґендерних стереотипів, розробленими Міністерством культури та інформаційної політики України.
«Стереотипи не потрібно толерувати, їх потрібно викорінювати!» - наголосив Дмитро Лубінець.
Нагадуємо, що у разі порушення прав людини і громадянина можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: