Гаряча лінія
Гаряча лінія
У Міжнародний день боротьби з мовою ворожнечі Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець нагадує, що саме в цей день 2019 року Генеральний секретар ООН оприлюднив Стратегію та План дій ООН з протидії мові ворожнечі у відповідь на тривожні тенденції зростання ксенофобії, расизму та нетерпимості, насильницької мізогінії, антисемітизму та антимусульманської ненависті в усьому світі.
У липні 2021 року Генасамблея ООН ухвалила Резолюцію про заохочення міжрелігійного та міжкультурного діалогу і терпимості в боротьбі з мовою ворожнечі, якою 18-те червня проголосили Міжнародним днем боротьби з мовою ворожнечі.
Гейтспіч або українською — мова ворожнечі — це використання агресивних, принизливих, дискримінаційних висловлювань стосовно особи чи групи людей за якоюсь ознакою – через національність, релігію, расу, походження, ґендерну ідентичність, стан здоров'я, сексуальну орієнтацію тощо.
«Мова ворожнечі є видом дискримінації, тож питання притягнення до відповідальності за її прояви потребує чіткої регламентації в законодавстві»,- зауважив Омбудсман.
Він зазначив, що відсутність єдиного підходу до визначення мови ворожнечі, ефективного механізму моніторингу, взаємодії та притягнення до відповідальності за її поширення в Україні перешкоджає належному реагуванню на такі випадки та створює передумови для формування почуття безкарності за її розповсюдження.
31 березня набув чинності Закон України «Про медіа», який забороняє мову ворожнечі в медіапросторі та наділяє Національну раду з питань телебачення і радіомовлення повноваженнями застосовувати санкції до порушників.
Наразі Нацрадою проводиться робота з розробки та затвердження критеріїв віднесення інформації до такої, яка порушує вимоги закону щодо заборони поширення мови ворожнечі, до якої долучився Офіс Омбудсмана.
Водночас прояви мови ворожнечі можуть траплятися як у медіапросторі, так і в будь-яких інших сферах повсякденного життя.
Уповноважений також нагадує, що 8 грудня 2015 року Єврокомісія проти расизму та нетерпимості ухвалила Загальнополітичну рекомендацію №15, спрямовану на протидію мові ворожнечі. Згідно з нею уряди держав-членів мають вжити низку заходів, необхідних для посилення системної інституційної відповіді на мову ворожнечі.
«Мова ворожнечі підриває соціальну зґуртованість, спричиняє дискримінацію, розколює суспільство та може призводити до насильства, що є кроком назад у захисті прав людини. Саме тому необхідно на рівні держави вживати всіх заходів для посилення боротьби з цим явищем.
У сучасній демократичній Україні немає місця дискримінації та мові ворожнечі!»,- наголошує Дмитро Лубінець.