10/06/2024 17:23

Етика взаємодії з дітьми, які постраждали через воєнні дії: ключові рекомендації від Офісу Омбудсмана та громадськості

Діти в Україні впродовж понад 10 років страждають через російську агресію. Окупанти обстрілюють школи та садочки, викрадають українських дітей з тимчасово окупованих територій, примусово переміщують та депортують їх.

Ці воєнні злочини росіян завдають значної шкоди психіці дітей. Відтак, кожна дитина, яка постраждала через воєнні дії, потребує підтримки та реабілітації, зокрема й психологічної.

Водночас, непоодинокими стали випадки залучення неповнолітніх до адвокаційних кампаній щодо воєнних злочинів Росії в Україні. Однак, участь дітей у таких кампаніях є доволі ризиковою для них та може повторно травмувати дитину, яка постраждала через російську агресію.

Враховуючи загальну неефективність залучення дітей до адвокаційних кампаній та необхідність захисту інтересів постраждалих дітей, експерти Офісу Уповноваженого з прав людини спільно з ГО “Регіональний центр з прав людини”, БФ “Голоси дітей”, ГС “Українська мережа за права дитини” та низкою фахівців з інших організацій напрацювали рекомендації щодо етики взаємодії з дітьми, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Зокрема, рекомендуємо:

• мінімізувати участь постраждалих дітей в публічному проговоренні їхнього досвіду (на основі ключових керівних принципів вирішити, чи потрібна/необхідна участь дитини);
• надавати перевагу використанню свідчень законних представників над свідченнями дитини, де це можливо. Залучення постраждалої дитини слід розглядати лише як крайній захід. Рішення про це має ухвалюватися на основі всіх вищезазначених принципів, і його слід уникати, наскільки це можливо. Надання дитиною інформації не повинно бути політизованим;
• проводити попереднє інформування батьків або законних представників дитини, яка постраждала внаслідок війни та збройних конфліктів, про права дитини та реалізацію найкращих інтересів дитини;
• не допускати участі постраждалої дитини в адвокаційному заході/кампанії до проходження нею реабілітації, зокрема психологічної, та оцінки найкращих інтересів.

Врахувати, що процес психологічної підтримки або реабілітації не має чітко визначеного часу і залежить від індивідуального запиту, тяжкості пережитого досвіду та стану дитини;

• сприяти забезпеченню журналістами стандартів роботи з дітьми, які постраждали від воєнних дій та збройних конфліктів, шляхом проведення спеціалізованих тренінгів;
• проводити регулярні просвітницькі кампанії задля підвищення обізнаності дітей та їхніх законних представників щодо прав неповнолітніх, зокрема, у ході комунікації з журналістами, представниками органів влади та неурядових організацій.

Ознайомитися з повним текстом документу можна за посиланням Етика взаємодії з дітьми.pdf.