Гаряча лінія
Гаряча лінія
16 травня вшановується як День ромського спротиву (Romani Resistance Day) — героїчна й водночас трагічна дата в історії ромського народу. Саме цього дня 1944 року в’язні-роми концентраційного табору Аушвіц-Біркенау здійснили організований опір нацистському режиму, відмовившись без спротиву стати жертвами масового знищення.
Невдовзі після початку Другої світової війни, у 1939 році, нацистська влада ухвалила рішення про примусове виселення ромів і сінті з території Третього Рейху, депортуючи їх до гетто та таборів на окупованих територіях. Перша депортація відбулася 16 травня 1940 року з міста Равенсбург до таборів у Польщі. У грудні 1942 року було видано наказ про остаточну депортацію всього ромського населення.
У концтаборі Аушвіц-Біркенау було створено окремий сектор — так званий «циганський сімейний табір» («Zigeunerlager»), де одночасно утримували чоловіків, жінок і дітей. 15 травня 1944 року понад 6 000 ромських в’язнів дізналися про заплановане їхнє знищення наступного дня. У відповідь близько 600 в’язнів відмовилися виходити на ранкову перекличку, забарикадувалися у бараках та озброїлися підручними засобами.
Завдяки спротиву жоден з в’язнів того дня не був вивезений до газових камер. Цей акт непокори викликав паніку серед керівництва табору, і приблизно 3 000 ромів було переведено до інших концтаборів. Їхній опір дозволив відкласти масову страту ще на кілька місяців.
Однак, 2 серпня 1944 року нацистська влада ліквідувала решту в’язнів «циганського табору» – близько 3 000 осіб, серед яких були жінки, діти та літні люди, були отруєні в газових камерах.
Нюрнберзькі закони класифікували ромів як «ворогів держави, заснованої на расовій приналежності». Під час Другої світової війни ромське населення зазнало масових переслідувань, депортацій та вбивств – явища, що отримало назву «Pharrajimos» або геноцид ромів.
16 травня ми відзначаємо День ромського спротиву, щоб вшанувати мужність та гідність ромських в’язнів, які виступили проти нацистського терору.
Омбудсман України наголошує на важливості збереження історичної пам’яті про геноцид ромів, визнання їхнього спротиву тоталітарному режиму та необхідності протидії будь-яким проявам дискримінації.
Цей день – нагадування про цінність людської гідності, права на життя та свободу, а також про наш спільний обов’язок боротися з нетерпимістю у всіх її проявах.