Гаряча лінія
Гаряча лінія
Збройна агресія Російської Федерації щодо України, діяння загарбників створили умови до тимчасового обмеження деяких прав і свобод людини. Про схвалену парламентом 21 травня 2015 року заяву про відступ України від окремих міжнародних зобов’язань до моменту виведення усіх окупаційних військ та відновлення повного контролю України за державним кордоном Україна інформувала суспільство, Організацію Об’єднаних Націй та Раду Європи.
Передусім йдеться про обмеження права на свободу та особисту недоторканність.
Законодавець неодноразово ухвалював зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які регламентують особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Серед низки нововведень додаткові повноваження надано прокурорам, визначено особливий порядок продовження строку тримання під вартою у разі неможливості розгляду судом цього питання в умовах воєнного стану.
Попри те, що відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом, положення частини шостої статті 615 КПК України передбачають можливість «автоматичного» продовження до двох місяців запобіжного заходу у виді тримання під вартою у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом цього питання.
У 2024 році в установах Державної кримінально-виконавчої служби України без умотивованих судових рішень, а на підставі листів слідчих суддів, суддів про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з посиланням на частину 6 статті 615 КПК України трималося 129 осіб, на цей час – 47 осіб.
Конституційний Суд України 18.07.2024 ухвалив Рішення, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину шосту статті 615 КПК України, однак вона втрачає чинність лише через три місяці. Верховна Рада має привести нормативне регулювання питання продовження строку тримання під вартою у відповідність з Основним Законом та цим Рішенням.
Конституційний Суд України у цьому Рішенні наголосив, що законодавець у частині шостій статті 615 КПК України не врахував того, що рішення про продовження строку тримання особи під вартою не тільки має ухвалювати лише суд, а й потребує підвищеного рівня обґрунтування, оскільки йдеться про найбільш серйозне втручання у право на особисту свободу.
З огляду на те, що зазначена норма наразі залишається чинною, закликаю осіб, уповноважених на ухвалення рішень про продовження строку тримання під вартою, не допускати свавільного обмеження, позбавлення свободи, враховувати правові позиції Конституційного Суду України, викладені у Рішенні від 18.07.2024, оскільки навіть тимчасове обмеження прав і свобод людини має бути узгоджене з Конституцією України.