Гаряча лінія: 1678
Для дзвінків з-за кордону: +380442997408
Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини проведено дистанційний моніторинг щодо додержання права на освіту здобувачів професійної освіти, які мають інвалідність, зокрема в умовах реформування системи медико-соціальної експертизи. Моніторинг охопив 22 регіони України і був здійснений шляхом аналізу інформації, наданої департаментами освіти і науки обласних державних адміністрацій та Київської міської державної адміністрації.
Основні результати У регіонах, охоплених моніторингом, функціонує 490 закладів професійної освіти, у яких навчається 196 898 здобувачів освіти, з них 3 030 осіб з інвалідністю (1,5 % від загальної кількості). Найбільша кількість здобувачів освіти з інвалідністю навчається у Львівській, Харківській, Дніпропетровській областях та місті Києві.
Найпопулярнішими серед таких здобувачів освіти є професії кухаря-кондитера, оператора з обробки інформації, оператора комп’ютерної верстки, перукаря, слюсаря з ремонту транспортних засобів, швачки, кравця, озеленювача та флориста.
Моніторингом встановлено, що заклади професійної освіти системно впроваджують заходи, спрямовані на забезпечення інклюзивного освітнього середовища, зокрема:
• забезпечують архітектурну доступність (пандуси, підйомники, інклюзивні санітарні кімнати, тактильні елементи);
• організовують психолого-педагогічний супровід та роботу команд супроводу;
• адаптують освітній процес до індивідуальних потреб здобувачів освіти;
• здійснюють соціальну підтримку;
• реалізують заходи із запобігання дискримінації та розвитку інклюзивної культури.
Окремі регіони впровадили додаткові практики, зокрема першочергове зарахування осіб з інвалідністю, введення посад асистентів викладачів та забезпечення перекладу жестовою мовою. Моніторинг засвідчив недостатній рівень використання механізмів індивідуальної підтримки здобувачів освіти, які мають інвалідність: • лише 371 здобувач освіти (12,2 % від загальної кількості осіб з інвалідністю) подав до закладів освіти висновок інклюзивно-ресурсного центру для організації інклюзивного навчання; • серед повнолітніх здобувачів освіти лише 46 осіб звернулися за психологопедагогічним (психолого-андрагогічним) супроводом, що становить 29,5 % від тих, хто подав відповідні документи; • у більшості регіонів такі звернення були відсутні або поодинокі. Це свідчить про необхідність посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо можливостей отримання підтримки у сфері освіти після встановлення інвалідності.
Про наявність проблемних питань під час організації освітнього процесу для здобувачів освіти з інвалідністю повідомили 17 із 22 регіонів (77 %). Найпоширенішими залишаються:
• недостатнє фінансування створення безбар’єрного освітнього середовища;
• дефіцит кваліфікованих фахівців (асистентів, психологів, корекційних педагогів, перекладачів жестової мови);
• нормативна неврегульованість окремих питань інклюзивної освіти у закладах професійної освіти;
• недостатнє методичне забезпечення;
• труднощі з організацією виробничої практики, працевлаштуванням випускників та транспортною доступністю.
Окрему увагу привертає проблема отримання висновків інклюзивно-ресурсних центрів повнолітніми особами після переходу на платну основу надання відповідних послуг, що може обмежувати доступ до необхідної підтримки. За результатами моніторингу Уповноваженим рекомендовано: Міністерству освіти і науки України посилити фінансову підтримку закладів професійної освіти, удосконалити нормативне регулювання інклюзивного навчання, розробити методичні рекомендації та типові програми психологічної підтримки, а також активізувати інформаційно-просвітницьку роботу щодо можливостей психолого-педагогічного супроводу. Керівникам закладів професійної освіти рекомендовано й надалі забезпечувати належні умови для навчання здобувачів освіти з інвалідністю та вживати заходів для реалізації їхнього права на якісну професійну освіту.