Гаряча лінія
Гаряча лінія
В Україні досі немає чіткої та послідовної державної стратегії щодо внутрішньо переміщених осіб на 2026 рік та подальші роки. Замість неї — імітація дій та перекладання відповідальності між інституціями у різних питаннях: соціальної підтримки, житлових гарантій, пенсійного забезпечення. Люди не мають передбачуваних рішень і довгострокових гарантій. Уряд роками обмежується точковими рішеннями і не запропонував системного плану, який би реально повернув людям відчуття безпеки та стабільності! Про це повідомив Омбудсман України Дмитро Лубінець.
У листопаді 2025 року на обліку було 4,61 млн ВПО, у січні 2026 року — 4,62 млн. Зростання становило майже 8 тисяч осіб або близько 0,17%.
На тлі війни — це практично нуль.
Причина проста і водночас дуже показова: навіть у небезпечних регіонах люди мають хоча б мінімально прогнозоване життя — власне житло, побут, фінансову передбачуваність. Натомість держава після евакуації так і не змогла запропонувати переконливих житлових, соціальних і економічних гарантій, які дали б людям відчуття безпеки в умовно безпечнішому регіоні. А навіть ті механізми, що формально існують, часто не відповідають реальним потребам людей.
Мова йде про понад 260 тисяч людей, які й далі змушені жити в громадах, де офіційно зберігається потреба в евакуації.
Щоб зрозуміти реальну картину серед людей на небезпечних територіях, Офіс Омбудсмана України спільно з УВКБ ООН та національними партнерами провів дослідження. Його результати показові: 53% опитаних жителів прифронтових районів не почуваються в безпеці, але лише 40% готові евакуюватися — і то лише у разі ще критичнішого погіршення ситуації.
Тобто 60% людей не готові евакуюватися навіть тоді, коли постає вибір між виживанням і евакуацією.
Відповідь на це питання може бути неприємною, але її потрібно сказати прямо. У результаті люди, які вже втратили дім через війну, змушені самостійно шукати рішення і фактично допомагати собі самі.
Такий підхід держави неприйнятний. Омбудсман України Дмитро Лубінець вимагає від Уряду вдосконалення державної політики щодо ВПО. Повинні бути реальні механізми захисту для людей, які постраждали від війни!