Омбудсман України Дмитро Лубінець ознайомився із 41-ю періодичною доповіддю Управління Верховного комісара ООН з прав людини. У доповіді визнаються систематичні порушення Росією прав людини в Україні, зокрема атаки на цивільну інфраструктуру, страти і катування українських військовополонених, незаконну конфіскацію майна на ТОТ України та залучення дітей до військової підготовки. 

Однак низка висновків ООН щодо України є хибними. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини категорично не погоджуюся з тим, що не враховані певні зауваження та рекомендації, надані Офісом Омбудсмана.

Розберемо звіт детальніше. 

По-перше, щодо описаних у доповіді випадків катувань російських військовополонених в транзитних місцях, то Офіс Генпрокурора України розпочав кримінальне розслідування за описаними у доповіді фактами катувань у транзитному пункті, а Коордштаб, ГШ ЗСУ та Міноборони України підтвердили, що розслідування триває.

Надані Департаментом з питань реалізації національного превентивного механізму коментарі не були  враховані у доповіді.

Співробітники Офісу Омбудсмана разом з представниками громадських організацій регулярно здійснюють відвідування таборів для тримання військовополонених та спеціальних дільниць у слідчих ізоляторах. Умови та поводження з російськими військовополоненими відповідають Женевській конвенції.

По-друге, повідомлення про випадки катувань і жорстокого поводження з російськими військовополоненими, які вчиняються у місцях транзиту після їхньої евакуації з поля бою, потребують додаткової верифікації через уповноважені держоргани України. 

Дмитро Лубінець зазначає, що фактично, ООН ототожнює масштаби порушень з боку України та РФ. Всі ми бачимо, якими повертаються українці з російської неволі. До них застосовували катування, тортури, психологічний тиск, не давали належної медичної допомоги. Вони повертаються додому іноді з травмами, які несумісні із життям. 

Ми неодноразово зазначали, що висвітлення проблеми «неналежного поводження» має відображати обсяги порушень МГП з боку російської сторони, навіть за відсутності повного доступу до місць утримання в РФ. Бо ж виходить, що Україна надає доступ міжнародним організаціям, які можуть висвітлювати все у звітах, а Росія просто не допускає. Це не тотожні речі! 

"Мене обурює, що за поточним контекстом прикінцеві рекомендації Росії та Україні «дотримуватись МГП». Тобто ООН зрівнює масштаби порушень, що є неприпустимим", — наголосив Омбудсман.

По-третє, щодо висновків ООН про заборону релігійних організацій в Україні.

У доповіді йдеться, що зміни до законодавства, що стосуються релігійних організацій, встановили непропорційні обмеження на свободу сповідувати свою релігію або переконання. За висновками ООН, існує занепокоєння, щодо можливої заборони діяльності Української Православної Церкви (УПЦ). Також зазначається, що ліквідація релігійної організації є суворим обмеженням, яке впливає на здатність людей сповідувати свою релігію чи переконання.

Згаданий закон прямо забороняє діяльність лише РПЦ. Крім того, він забороняє діяльність українських релігійних організацій, визнаних афілійованими з РПЦ, не передбачаючи при цьому будь-яких згадок у законі про Українську Православну Церкву. Положення закону будь-яким чином не обмежують право на свободу совісті та віросповідання, а направлені лише на врегулювання деяких питань щодо функціонування релігійних організацій, зокрема ліквідацію залежності українських церков від РПЦ.

Омбудсман України контролює додержання права на свободу світогляду і віросповідання. Кожного разу Представники Уповноваженого реагують відповідно до закону. Як тільки надходить звернення, відбувається моніторинговий візит. Наприклад, у жовтні 2024 року, коли між парафіянами різних православних громад у Черкасах відбулися випадки насильства, на місце подій прибув Представник Уповноваженого у Черкаській області. Того ж дня Омбудсман направив запит до ГУ Нацполіції у Черкаській області для реагування. Його проінформували, що за цим фактом розпочате кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 ККУ (хуліганство). Досудове розслідування на цей час триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії.

По-четверте, щодо права на відмову від військової служби за релігійними переконаннями, яке продовжує зазнавати неправомірних обмежень, як йдеться у доповіді.

Дмитро Лубінець неодноразово порушував питання про необхідність дотримання під час дії воєнного стану гарантованого Конституцією України права громадян на проходження альтернативної (невійськової) служби, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням. 

У липні 2024 року Уповноважений повторно звернувся до Прем’єр-міністра України, зазначивши підходи можливого розв'язання цього питання. 

Як наслідок, сформована міжвідомча комісія, яка опрацьовує відповідні зміни до законодавства. В роботі комісії беруть активну участь Представники Уповноваженого.

"Вважаю, що певні висновки ООН щодо України залишаються необґрунтованими! Не можна ототожнювати агресора і тих, хто захищає своє право на існування", — підсумував Дмитро Лубінець.

Висновки. Уповноважений високо оцінює звіт, в якому все ж йдеться про факти руйнування Росією української інфраструктури, енергетики, катування військовополонених тощо. 

Однак Омбудсман не погоджуюся з деякими твердженнями щодо України. У звʼязку з цим Дмитро Лубінець: 

•  Направляє додаткові листи на Управління Верховного Комісара ООН з прав людини. 
•  Ініціює нову зустріч з Головою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль. 
•  Буде наполягати, щоб у наступних звітах рекомендації Офісу Омбудсмана були враховані.

"Продовжую працювати, аби права кожного та кожної були захищені", — підкреслив Уповноважений.